Реєстраційний номер
0821U100491, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-03-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Трансформація античних філософських парадигм в есхатології Максима Сповідника
Здобувач
Макогон Анатолій Анатолійович,
Керівник Мозговий Іван Павлович
Опонент Саган Олександр Назарович
Опонент Туренко Віталій Едуардович
Рецензент Чорноморець Юрій Павлович
Рецензент Немчинов Ігор Геннадійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Опис
У дисертаційній роботі проведено дослідження есхатології візантійського філософа і богослова Максима Сповідника на предмет можливої міри впливу на неї еллінських філософських учень, а також ідей інших християнських письменників. Виявлені основні напрямки трансформації еллінських філософських парадигм в есхатологічних поглядах отця церкви, який закарбував філософською мовою християнську есхатологію, не обмежуючись лише чинником віри. В роботі простежена логіка подолання античних парадигм у царині есхатології, а саме фаталізму, циклічності, вічності світу, необхідності створення світу, метемпсихозу, апокатастасису, специфічної теорії зла тощо. Виявлені головні філософські концепти, в яких Максим Сповідник філософськи обґрунтував християнську есхатологію, а саме: незалежність Воплочення Логоса від внутрішньо-світових метаморфоз, абсолютна свобода і невимушеність створення світу і пов’язаний з цим концепт обожнення, метафізична перевага цілей над началами буття, заперечення циклічної теорії космосу, специфічний погляд на проблему апокатастасису (відновлення всього), вічно-рухомий спокій у обожнених істот, перевага свободи волі над свободою вибору, відсутність гномічної волі в есхатологічному стані, специфічна теорія зла як звинувачення іншого.
Дата реєстрації
2021-03-28
Додано/оновлено в НРАТ
2021-03-28 / 2026-06-30