Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100615, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-04-2021 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація інтенсивної терапії в періопераційному періоді багатоетапної оперативної корекції з періодами очікування при політравмі Здобувач Матвєєнко Марія Сергіївна, Керівник Волкова Юлія Вікторівна Опонент Тарабрін Олег Олександрович Опонент Дмитрієв Дмитро Валерійович Рецензент Шерстюк Сергій Олексійович Рецензент Проценко Олена Сергіївна Опис Дослідження присвячене вивченню ефектів, обґрунтуванню впровадження препаратів метаболічної дії в якості компоненту інтенсивної терапії при політравмі. Особлива значимість гострої масивної крововтрати в патогенезі травматичної хвороби на даний час вважається беззаперечною. Гіпоксія, гіпоперфузія, ішемія швидко призводять до активації захисно-пристосувальних реакцій і в подальшому до вторинного пошкодження тканин. Досить обмеженими є відомості про розвиток, ступінь вираженості адаптивних реакцій при тяжкій поєднаній травмі на тлі операційного стресу при необхідності проведення серії етапних оперативних втручань. У зв’язку з чим видається актуальним дослідження й впровадження нових алгоритмів лікування з використанням ефективних метаболічних засобів фармакологічної корекції. Мета дослідження полягала в підвищенні ефективності лікування хворих на травматичну хворобу, що потребують багатоетапну оперативну корекцію з періодами очікування при політравмі, шляхом удосконалення методів профілактики післяопераційних ускладнень під час проведення інтенсивної терапії в періопераційному періоді. До дослідження включено 88 пацієнтів у віці 18-60 років з полі травмою, які були розділені на 2 групи, за домопогою фіксованої простої рандомізації. Пацієнти групи І (n=32) отримували стандартну ІТ за локальним протоколом. Група ІІ (n=56) включала пацієнтів, яким додатково до стандартного комплексу ІТ проводилось лікування розчином D-фруктозо-1,6-дифосфат натрієвої солі гідрату 150 мг/кг 2 рази на добу внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 10 мл за хвилину протягом 10 днів. У всіх випадках лікувальний процес був поділений на декілька етапів згідно стратегії багатоетапної оперативної корекції. Для оцінки ефективності схем оптимізованої ІТ визначали показники центральної гемодинаміки, морфометричні показники, особливості кисневого статусу й перекисного окислення ліпідів, АТФ, 2,3-дифосфогліцерат, лактат, піруват. Лабораторні показники вивчалися за допомогою уніфікованих методик. Результати дослідження оброблені з застосуванням t-тесту Стьюдента або непараметричного W-критерію Вілкоксона. Показники частот порівнювали за допомогою критерію хі-квадрат Пірсона. Вперше обґрунтовано, що етапи багатоетапної оперативної корекції при політравмі асоційовані з наявністю ризику щодо повторних гіпоксичних уражень організму через механізми недосконалої компенсації гіпоксії змішаного ґенезу. При цьому спостерігаються глибокі порушення параметрів гомеостазу, зсув метаболічних процесів в бік анаеробного дихання, активація реакцій пероксидації. Зокрема, уточнено роль маркерів метаболізму еритроцитів у перебігу травматичної хвороби. Отримані принципово нові відомості щодо різниці показників кисневого статусу у хворих груп спостереження. Така неоднорідність показників пов’язувалася з різним потенціалом фізіологічних резервів організму на тлі геморагічного шоку на тлі політравми, які не відповідали метаболічним потребам. Вочевидь, це реалізується за рахунок здатності потенціювати адаптивні захисні механізми й знижувати кисневу заборгованість. Вперше запропоновано застосування розчину D-фруктозо-1,6-дифосфату натрієвої солі гідрату під час проведення інтенсивної терапії у хворих на травматичну хворобу при багатоетапній оперативній корекції з періодами очікування, що дозволило вірогідно (р˂0,05) знизити рівень таких ускладнень, як ренальна дисфункція на 31%, тромбогеморагічні на 24% та інфекційно-запальні ускладнення на 43%. Оптимізована інтенсивна терапія забезпечує достовірно меншу потребу в продовженні використання норадреналіну на 20% й скорочення строків перебування (на 4 доби) у відділенні інтенсивної терапії. Доповнені й поглиблені наукові дані про патологічні механізми травматичної хвороби у постраждалих з політравмою, які перенесли шок, проте потребують подальшої багатоетапної хірургічної корекції в умовах недосконалої компенсації життєво важливих функцій організму. Розширено наукові уявлення щодо змін функціональних властивостей еритроцитів. А саме, у хворих на травматичну хворобу при багатоетапній оперативній корекції має місце зменшення середнього об’єму еритроциту більш ніж на 10% через 24 години й 15% на 3 добу після отримання травми та перенесеного шоку; зниження середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті приблизно на 17% в період з 1-ї по 3-тю добу; зменшення середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті приблизно на 6% від вихідного рівня на 3 добу; збільшення відносно стартового рівня показника ширини розподілу еритроцитів на 30% через 24 години й приблизно на 8% на 3 добу й тенденція до нормалізації показника починаючи з п’ятої доби травматичної хвороби. Отримані дані мають принципове значення для розуміння патогенетичних чинників травматичної хвороби та розробки з удосконалення терапевтичних заходів. Дата реєстрації 2021-04-19 Додано в НРАТ 2021-04-19 Закрити