Реєстраційний номер
0821U100657, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-04-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
«Українсько-російський білінгвізм і диглосія в сучасному комунікативному просторі Києва»
Здобувач
Матвеєва Наталя Романівна,
Керівник Масенко Лариса Терентіївна
Опонент Костусяк Наталія Миколаївна
Опонент Кравченко Людмила Олександрівна
Рецензент Струганець Любов Василівна
Рецензент Пежинська Ольга Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Опис
Об’єкт дослідження – мовна ситуація Києва й мовна поведінка киян-білінгвів. Предмет – українсько-російський білінгвізм і диглосія в сучасному комунікативному просторі Києва.
Мета роботи – проаналізувати поширення білінгвізму й диглосії в місті, дослідити мовну поведінку киян в умовах двомовності.
Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що це перше після 2000 року системне дослідження мовної ситуації Києва. На основі проведеного соціолінгвістичного обстеження виявлено функціональне співвідношення української та російської мов у різних сферах комунікативного простору міста. Уперше в українській соціолінгвістиці здійснено аналіз мовної поведінки мешканців столиці у формальних і неформальних сферах спілкування. Порівняння результатів проведеного дослідження з даними соціолінгвістичного обстеження Києва 2000 року дало змогу виявити зміни у білінгвальній ситуації столиці, зокрема зростання престижу української мови та позитивні тенденції в розширенні сфер її функціонування.
Практичне значення дисертації пов’язане з можливістю використання матеріалів для проведення майбутніх соціолінгвістичних досліджень. Отримані дані стануть корисними в розробці лекційних курсів і спецкурсів із соціолінгвістики. На підставі результатів дисертації можна сформулювати практичні рекомендації для державної мовної політики.
Результати дослідження. У дисертаційній роботі поглиблено наукове опрацювання понять білінгвізму й диглосії, а також критеріїв їхнього розмежування. Встановлено, що обидва явища можуть існувати одночасно в одному мовному колективі. Подано історію зросійщення Києва шляхом тривалої асиміляції українського народу, на основі чого обґрунтовано причини, що призвели до конфліктності нинішньої мовної ситуації.
Для соціолінгвістичного опису мовної ситуації в Україні використано результати масового опитування, отримані в межах проєкту AZ № 90217. Зокрема, проаналізовано ставлення мешканців різних міст України до статусу української та російської мов і державної мовної політики, охарактеризовано їхні погляди на вживання двох мов сьогодні та в перспективі, визначено ступінь престижності / непрестижності мовних кодів у свідомості респондентів і рівень конфліктності мовних проблем у білінгвальному суспільстві. Доведено, що в комунікативному просторі країни панують білінгвізм і диглосія, визначальною ознакою якої на сучасному етапі є диференціація формальної чи неформальної комунікації.
Задля вивчення мовної ситуації в Києві були залучені матеріали Всеукраїнського перепису населення 2001 р. й результати декількох анкетувань. На підставі цих даних з’ясовано тенденції використання української та російської мов у різних ситуаціях спілкування киян.
Становище української та російської мов у молодіжному середовищі столиці вивчали на основі власного анкетування, проведеного серед студентів чотирьох київських університетів у 2017 р. У процесі опитування було визначено рівень престижу двох мов, мотивацію і причини перемикання мовних кодів, пріоритети у виборі мови під час формального й неформального спілкування та погляди студентів на вживання обох мов у перспективі. Доведено, що мовна ситуація в студентському середовищі, як і по всій Україні, є двомовною.
У дисертації проаналізовано мовлення державних службовців із метою з’ясування особливостей їхньої мовної поведінки. Встановлено, що, попри обов’язкову вимогу використовувати державну мову в процесі виконання посадових обов’язків, держслужбовці часто її не дотримуються, перемикаючи й змішуючи мовні коди, а то й зовсім уживаючи російську.
З огляду на отримані результати дослідження охарактеризовано динаміку мовної ситуації в столиці й перспективи її послідовної трансформації в напрямку української монолінгвальності. Спрогнозовано подальше закріплення державної мови у формальному спілкуванні, а в неформальному поступове витіснення нею російської. Визначено, що для подібних змін необхідні обмірковані дії представників влади, якісна освіта й одномовний простір у середовищі навчальних закладів, здійснення контролю над мовним режимом в офіційних сферах.
Дата реєстрації
2021-04-23
Додано/оновлено в НРАТ
2021-04-23 / 2026-06-30
