Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100657, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-04-2021 Статус Запланована Назва роботи «Українсько-російський білінгвізм і диглосія в сучасному комунікативному просторі Києва» Здобувач Матвеєва Наталя Романівна, Керівник Масенко Лариса Терентіївна Опонент Костусяк Наталія Миколаївна Опонент Кравченко Людмила Олександрівна Рецензент Струганець Любов Василівна Рецензент Пежинська Ольга Михайлівна Опис Об’єкт дослідження – мовна ситуація Києва й мовна поведінка киян-білінгвів. Предмет – українсько-російський білінгвізм і диглосія в сучасному комунікативному просторі Києва. Мета роботи – проаналізувати поширення білінгвізму й диглосії в місті, дослідити мовну поведінку киян в умовах двомовності. Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що це перше після 2000 року системне дослідження мовної ситуації Києва. На основі проведеного соціолінгвістичного обстеження виявлено функціональне співвідношення української та російської мов у різних сферах комунікативного простору міста. Уперше в українській соціолінгвістиці здійснено аналіз мовної поведінки мешканців столиці у формальних і неформальних сферах спілкування. Порівняння результатів проведеного дослідження з даними соціолінгвістичного обстеження Києва 2000 року дало змогу виявити зміни у білінгвальній ситуації столиці, зокрема зростання престижу української мови та позитивні тенденції в розширенні сфер її функціонування. Практичне значення дисертації пов’язане з можливістю використання матеріалів для проведення майбутніх соціолінгвістичних досліджень. Отримані дані стануть корисними в розробці лекційних курсів і спецкурсів із соціолінгвістики. На підставі результатів дисертації можна сформулювати практичні рекомендації для державної мовної політики. Результати дослідження. У дисертаційній роботі поглиблено наукове опрацювання понять білінгвізму й диглосії, а також критеріїв їхнього розмежування. Встановлено, що обидва явища можуть існувати одночасно в одному мовному колективі. Подано історію зросійщення Києва шляхом тривалої асиміляції українського народу, на основі чого обґрунтовано причини, що призвели до конфліктності нинішньої мовної ситуації. Для соціолінгвістичного опису мовної ситуації в Україні використано результати масового опитування, отримані в межах проєкту AZ № 90217. Зокрема, проаналізовано ставлення мешканців різних міст України до статусу української та російської мов і державної мовної політики, охарактеризовано їхні погляди на вживання двох мов сьогодні та в перспективі, визначено ступінь престижності / непрестижності мовних кодів у свідомості респондентів і рівень конфліктності мовних проблем у білінгвальному суспільстві. Доведено, що в комунікативному просторі країни панують білінгвізм і диглосія, визначальною ознакою якої на сучасному етапі є диференціація формальної чи неформальної комунікації. Задля вивчення мовної ситуації в Києві були залучені матеріали Всеукраїнського перепису населення 2001 р. й результати декількох анкетувань. На підставі цих даних з’ясовано тенденції використання української та російської мов у різних ситуаціях спілкування киян. Становище української та російської мов у молодіжному середовищі столиці вивчали на основі власного анкетування, проведеного серед студентів чотирьох київських університетів у 2017 р. У процесі опитування було визначено рівень престижу двох мов, мотивацію і причини перемикання мовних кодів, пріоритети у виборі мови під час формального й неформального спілкування та погляди студентів на вживання обох мов у перспективі. Доведено, що мовна ситуація в студентському середовищі, як і по всій Україні, є двомовною. У дисертації проаналізовано мовлення державних службовців із метою з’ясування особливостей їхньої мовної поведінки. Встановлено, що, попри обов’язкову вимогу використовувати державну мову в процесі виконання посадових обов’язків, держслужбовці часто її не дотримуються, перемикаючи й змішуючи мовні коди, а то й зовсім уживаючи російську. З огляду на отримані результати дослідження охарактеризовано динаміку мовної ситуації в столиці й перспективи її послідовної трансформації в напрямку української монолінгвальності. Спрогнозовано подальше закріплення державної мови у формальному спілкуванні, а в неформальному поступове витіснення нею російської. Визначено, що для подібних змін необхідні обмірковані дії представників влади, якісна освіта й одномовний простір у середовищі навчальних закладів, здійснення контролю над мовним режимом в офіційних сферах. Дата реєстрації 2021-04-23 Додано в НРАТ 2021-04-23 Закрити