Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100702, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-04-2021 Статус Запланована Назва роботи Партійна еліта як суб’єкт формування публічної політики та управління Здобувач Міхальов Олексій Миколайович, Керівник Голубь Валерія Володимирівна Опонент Кравченко Сергій Олександрович Опонент Петровський Петро Михайлович Рецензент Сурай Інна Геннадіївна Рецензент Сивак Тетяна Володимирівна Опис Міхальов О. М. Партійна еліта як суб’єкт формування публічної політики та управління. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Установлено, що теоретичний базис аналізу феномену партійної еліти формується на перетині досліджень політичної й управлінської еліти та партійної системи. Аналіз дає можливість визначити такі узагальнюючі характеристики еліти, як: соціальна природа, способи рекрутування, соціальна роль, домінуючі способи діяльності, суб’єктність, об’єкти впливу, способи впливу та забезпечення власного статусу, механізми взаємодії з оточенням, соціально-економічні детермінанти формування та діяльності, їх ціннісні основи. Аналіз особливостей партійної системи дав змогу виявити специфічні видові характеристики партійної еліти. Зокрема, це: організуюча роль політичної партії з мінімальним ступенем формалізації; високий рівень ціннісно-ідеологічної консолідації партійної еліти; концентрація її суб’єктності в управлінні партією, зокрема і щодо функцій її зовнішньої репрезентації; дуже велика роль корпоративно-групового інтересу в поєднанні з декларацією цінностей «загального блага»; опосередкована залежність від суспільства та громадянських інститутів; поширеність «тіньових структур» та більша динамічність взаємозв’язків із соціальними структурами; обмеженість інституційних механізмів забезпечення власного домінування і, відповідно, більша роль механізмів комунікації та переконань; належність до основного ресурсу та механізму формування політико-державних еліт і, відповідно, суб’єктів «обміну» видами діяльності та організації з політико-державною елітою. Визначено концептуальні підходи та методологічні засади дослідження суб’єктності партійної еліти в процесі формування публічної політики та управління. При чому вирішальним є те, що в перехідний період, який характеризується підвищеним динамізмом, потрібні теоретичні засоби, інваріантність яких дає можливість здійснювати прогнозування та прийняття рішень на далеку перспективу. Оскільки складні соціальні об’єкти, до яких належить і партійна еліта, у динаміці розвитку можуть бути досліджені лише через процеси системного моделювання, цей підхід і визначено як основу для формування методології дослідження. Розкрито поняття партійної еліти як частини еліти, яка здійснює самоорганізацію громадянського суспільства у процесі взаємодії з державними інститутами через сферу публічної політики в межах партійної системи на основі об’єднання громадян навколо стратегічних цілей, ідеології, що узгоджуються з інтересами розвитку суспільства та держави. Це та організована частина суспільства, яка здатна його консолідувати для реалізації стратегічних цілей і програмних завдань розвитку суспільства. Обґрунтовано, що головне призначення партійної еліти – визначення концептуальних напрямів, цілей та завдань виходячи з інтересів громадянського суспільства та його складових, організація та управління процесами щодо їх досягнення. Під суб’єктністю партійної еліти пропонується вважати системну сукупність властивостей, що формує її здатність в суспільстві у форматі визначених цілей і завдань виконувати організуючу та консолідуючу роль щодо формування публічної політики на основі інтересів громадянського суспільства. Такий функціональний імператив має характер управління, оскільки процес управління – це діяльність суб’єкта зі зміни об’єкта для досягнення певної мети. Розроблено з використанням системно-модельного підходу авторську модель суб’єктності партійної еліти у сфері публічної політики та управління, що включає в єдину систему, чинники, функції, структурні взаємозалежності складових та напрями реалізації суб’єктності партійної еліти в публічній сфері. Визначено основні напрями реалізації суб’єктності партійної еліти у царині публічної політики та управління через механізми інституціоналізації. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо створення відповідних інститутів та інституцій, системна сукупність яких створює цілісний суб’єкт діяльності – «партійну еліту» з притаманними їй властивостями: здатністю до генерації, організації, управління. Практичну спрямованість має й обґрунтування моделі організації діяльності партійної еліти як публічного суб’єкта з двома ієрархічними рівнями. Перший рівень складають регіональні партійні спільноти з адаптованими до регіональних потреб цільовими установками діяльності; на другому рівні під час взаємодії між цими спільнотами в рамках загальної стратегічної ідеї (мети) створюється цілісне партійне елітне об’єднання, яке виконує функції цілепокладання, координації, коригування та контролю. Виокремлено фактори впливу на суб’єктну діяльність партійної еліти: духовний, аксіологічний, інтелектуальний, раціональне мислення, соціальна активність, ініціативність, а також оптимальне співвідношення індивідуалістичних та колективістських засад. Ключові слова: публічне управління; публічна політика; партійна еліта; моделювання; системний підхід; інституціоналізація; лідерство; громадянські ініціативи; рекрутування; ідеологія. Дата реєстрації 2021-04-29 Додано в НРАТ 2021-04-29 Закрити