Реєстраційний номер
0821U100807, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-04-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Адаптивні реакції озимої пшениці (Triticum aestivum L.) за патогенезу та їх регуляція біотичним та абіотичним ефекторами
Здобувач
Письменна Юлія Миколаївна,
Керівник Таран Наталія Юріївна
Опонент Бабенко Лідія Михайлівна
Опонент Швартау Віктор Валентинович
Рецензент Міщенко Лідія Трохимівна
Рецензент Джаган Вероніка Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Опис
Дисертацію присвячено з’ясуванню перебігу адаптивних реакцій озимої пшениці (Triticum aestivum L.) у патосистемі рослина-патоген за інфікування Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton та екзогенної регуляції біотичним (бактеріальними ізолятами Bacillus subtilis 537/Б1) та абіотичним (наночастками металів Ag та Cu) ефекторами.
Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена необхідністю поглиблення наукових досліджень щодо вивчення специфічних та неспецифічних реакцій рослинного організму на дію змінних умов середовища за глобальних кліматичних процесів. Адже загальний ефект цих змін на збудників хвороб значною мірою буде визначатись результативністю використання стійких до патогенів сортів. Окрім цього, актуальність теми перекликається з пошуком нових підходів до управління реакціями стресостійкості рослинного організму за допомогою біологічно безпечних засобів захисту рослин.
Сучасне агровиробництво несе колосальні втрати врожаю внаслідок впливу стресових чинників різної природи. Так, для основної сільськогосподарської культури – пшениці – чисельність патогенних стресорів перевищує сотню, близько половини з яких становлять грибні захворювання. Серед них виділяється очкова плямистість (син. церкоспорельоз, прикоренева церкоспорельозна гниль), викликана грибом P. herpotrichoides. Очкова плямистість спричиняє вилягання злакових культур сільськогосподарського призначення, що призводить до 25%
втрат врожаю. На сьогодні повністю імунні до церкоспорельозу сорти відсутні, тому для проведення досліджень, зокрема, було обрано відносно стійкий сорт озимої пшениці – Renan, що має один із чотирьох відомих генів стійкості до церкоспорельозу – Pch1. Для порівняння та вивчення адаптивних реакцій використовували також сорт Миронівська 808, що характеризується високою продуктивністю, але є сприйнятливим до P. herpotrichoides. Варто зазначити, для багатьох патосистем показано генетичну варіабельність патогену, що беззаперечно має враховуватись при розробці прогностичних моделей впливу змін клімату на здоров’я рослин в конкретних умовах існування. Разом з тим, наявні експериментальні моделі ігнорують цей фактор як на рівні досліджень в межах певних кліматичних зон, так і на рівні окремих агроценозів.
Дата реєстрації
2021-05-14
Додано/оновлено в НРАТ
2021-05-14 / 2026-06-30
