Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U100826, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-04-2021 Статус Запланована Назва роботи Механізми державного управління біологічною безпекою. Здобувач Мартиненко Олександр Андрійович, Керівник Бригінець Олександр Олексійович Опонент Дєгтяр Олег Андрійович Опонент Залізнюк Вікторія Петрівна Рецензент Романенко Євген Олександрович Рецензент Гурковський Володимир Ігорович Опис В процесі проведеного дослідження встановлено, що механізми державного управління біологічною безпекою - це система політичних, інституційних, організаційних, правових, економічних та соціальних засобів впливу органів державного управління, спрямованих на досягнення стану захищеності населення держави, інфраструктури та навколишнього середовища від небезпечних або потенційно небезпечних факторів, при якому забезпечується допустимій рівень біологічної небезпеки, створюються умови контролю біологічних ризиків, недопущення їх негативного прояву та/або подолання їх деструктивних наслідків. Виокремлено критерії класифікації біологічних загроз: за джерелом походження; за ступенем умисного впливу; за соціально-економічним значенням; за територіальним принципом; за можливістю впливу за допомогою засобів специфічної профілактики. Запропоновано включити перелік біологічних загроз до проекту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист» з метою опрацювання специфічних інструментів їх попереднього виявлення та нейтралізації. На основі опрацювання зарубіжного досвіду доведено, що у всіх розвинених країнах світу сформована дієва інституційно спроможна система державного управління біологічною безпекою, що передбачає існування окремого органу або сукупності державних структур, відповідальних за контроль процесів створення/обігу/переміщення/продажу патогенів, ліцензування діяльності відповідних недержавних структур, які працюють із біологічними речовинами, проведення просвітницької діяльності щодо забезпечення біологічної безпеки та запобігання біологічним ризикам. Крім цього, особлива увага приділяється моніторингу біологічних ризиків, що забезпечує оперативне реагування на загрозливі чинники. Аналіз нормативно-правових актів дозволив виокремити сфери правового регулювання за предметною ознакою: забезпечення безпеки об’єктів споживання (харчування), які містять генно-модифіковані організми; регулювання використання новітніх методів лікування пов’язаних з маніпуляціями генного матеріалу; сфера здійснення науково-експериментальної діяльності потенційно біологічно небезпечного характеру; регулювання протидії біологічному тероризму та використанню збудників інфекційних хвороб у військових цілях. Наголошено на необхідності розробки проекту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист» з метою врегулювання положень щодо легітимного визначення поняття біологічної небезпеки та біологічних загроз; визначення алгоритмів реагування на окремі види загроз біологічного характеру, опису ймовірних наслідків їх поширення; встановлення порядку обмеження майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб, модернізації способів акумулювання інформації про біологічні небезпеки із врахуванням необхідності збереження персональних даних; регламентації порядку здійснення оцінки рівня небезпеки та планування заходів з запобігання, подолання та мінімізації негативних наслідків впливу біологічної небезпеки. Дата реєстрації 2021-05-18 Додано в НРАТ 2021-05-18 Закрити