Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U100879, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Адміністративно-правове забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі

Здобувач

Нестеренко Анна Олександрівна,

Керівник Лесько Наталія Володимирівна
Опонент Єсімов Сергій Сергійович
Опонент Тильчик Ольга Віталіївна
Рецензент Хомишин Ірина Юріївна
Рецензент Ковальчук Віталій Богданович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право. Право

Дата захисту

20-04-2021

Опис

Дисертація присвячена комплексному науковому дослідженню адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі. Розглянуто сферу прав дитини як важливий соціальний інститут, що в умовах сьогодення піддається серйозним трансформаціям, пов’язаним з впливом інформаційних технологій, що призводить до появи нових викликів і загроз цим правам, а відповідно зумовлює потребу переосмислення механізму захисту прав дитини в інформаційному середовищі. Звернуто увагу на те, що процес формування прав дітей в інформаційному середовищі фактично не відрізняється від загальних, універсальних процедур конструювання таких в інших галузях наукового знання та практичної діяльності. На підставі комплексного аналізу адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі в сучасних реаліях, запропоновано авторську концептуальну модель діяльності держави і суспільства щодо вирішення проблеми забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі на законодавчому, програмному, управлінському, виконавчому та просвітницькому рівнях. Доведено, що сфера забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі охоплює різні сфери суспільного життя, де крім правових регуляторів можуть використовуватися інші заходи, наприклад, йдеться про інформаційно-правові норми щодо прозорості діяльності органів публічного управління, право на соціально значущу інформацію, електронну міжвідомчу взаємодію, інтеграцію державних і недержавних інформаційних систем у зв’язку зі здійсненням публічного управління, використання інформаційних технологій і систем у механізмах прямого та зворотного зв’язку з громадянами й інститутами громадянського суспільства, обмеження провайдерами контенту, який містить інформацію заборонену статтею 20 закону України «Про охорону дитинства». Зауважено, що для держави як інституту публічної влади захист прав людини загалом та дитини, зокрема є однією з основних функцій. Проаналізовано діяльність державних органів та посадових осіб, які у рамках забезпечення цієї функції, вживають заходи, що забезпечують охорону прав дитини, які становлять систему правового регулювання суспільних відносин, що запобігають правопорушенням, а в разі вчинення встановлюють відповідальність за допущені правопорушення. У контексті забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі особливу увагу зосереджено на захисті суспільної моралі. Проаналізовано адміністративно-правовий механізм забезпечення прав дітей загалом та в інформаційному середовищі, зокрема. Визначено, що вказаний механізм включає такі напрями: – заходи забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі при здійсненні діяльності у галузі освіти та виховання, що реалізуються шляхом створення з ініціативи неповнолітніх громадських об’єднань (організацій) за місцем навчання; проведення дисциплінарного розслідування діяльності працівників закладів освіти, які порушують і обмежують права неповнолітніх учнів, проведення в позаурочний час зборів з питань захисту прав; – забезпечення прав неповнолітніх на охорону здоров’я, яке здійснюється через надання дітям безкоштовної медичної допомоги та медичної діагностики, проведення лікувально-оздоровчої роботи, в тому числі диспансерного спостереження, медичної реабілітації дітей-інвалідів та дітей, які страждають хронічними захворюваннями, санаторно-курортне лікування дітей, профілактичні заходи щодо позбавлення ігрової та Інтернет залежності; – захист прав і законних інтересів неповнолітніх громадян у сфері професійної орієнтації, професійної підготовки та зайнятості. Зроблено висновок, що зміна прав дітей в інформаційному середовищі може відбуватися так: 1) через збільшення їх обсягу, через розширення кола об’єктів, що відображаються цією категорією, одночасно супроводжується зменшенням її змісту, скороченням кількості ознак, що складають її визначення; 2) за допомогою зменшення їх обсягу, що збільшує їх зміст і викликає доповнення дефініцій новими ознаками. Зазначені два основні шляхи трансформації прав в інформаційному середовищі у межах формальної логіки є взаємопов’язаними та можуть періодично змінювати один одного або домінувати на певному етапі розвитку. Охарактеризовано стан забезпечення права дитини на безпеку та приватність у соціальних мережах. Проаналізовано медіапростір як сферу порушення прав дитини. Визначено потенційні загрози правам дитини в інформаційному середовищі. Окреслено напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі в контексті міжнародних стандартів.