Дисертація доктора філософії. Благун Ірина Віталіївна. Обґрунтування заходів профілактики виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі.

Реєстраційний номер

0821U100997, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

13-05-2021

Статус

Захищена

Назва роботи

Обґрунтування заходів профілактики виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі.

Здобувач

Благун Ірина Віталіївна,

Керівник Вітовська Оксана Петрівна
Керівник Варивончик Денис Віталійович
Керівник Варивончик Денис Віталійович
Опонент Сакович Василь Микитович
Опонент Басанець Анжела Володимирівна
Рецензент Вавріневич Олена Петрівна
Рецензент Гринзовський Анатолій Михайлович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Опис

У дисертації розв’язана одна з актуальних задач сучасної охорони здоров`я України – наукове обґрунтування ризик-спрямованих заходів профілактики виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі. Проведені комплексні гігієнічні, епідеміологічні, клінічні, нейрофізіологічні дослідження базувались на необхідності удосконалення системної профілактики виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі. Результатом дослідження стало з’ясування медико-статистичних, епідеміологічних, клінічних та нейрофізіологічних закономірностей, між впливом шкідливих факторів умов праці та виникненням виробничо - зумовленої офтальмологічної патології у працівників, що стало науковою основою в обґрунтуванні заходів профілактики цієї захворюваності. Визначено, що серед підземних працівників вугледобувної галузі наявні шкідливі виробничі фактори, які мають вплив на функціональний стан їх зорового аналізатора (КУП): прямої дії – низька штучна освітленість (3.1) та значний коефіцієнт неоднорідності освітленості (3.1), висока концентрація вугільно-породного пилу, що містить кристалічний SiO 2 (3.1–3.4); опосередкованої дії – вплив метану (3.1), вібрації (3.1–3.3), несприятливого мікроклімату (3.1–3.4), важкості та напруженості праці (3.1–3.2). Серед підземних працівників вугільних шахт у структурі первинної офтальмологічної захворюваності були (на 100 тис. працюючих на рік): І місце – порушення рефракції та акомодації (H52) (527,0) (в т.ч.: міопія (H52.1) – 331,6; гіперметропія (H52.0) – 195,4); ІІ місце – хвороби судинної оболонки і сітківки (H30-H36) (80,1); ІІІ місце – хвороби повік (H00-H03) (59,3); IV місце – хвороби кришталика (H25-H28) (44,9); V місце – глаукома (H40-H42) (38,4); а також – наслідки травм й опіків ока (S05, T26) (36,8); хвороби рогівки (Н16-Н18) (33,6); ністагм (Н55) (30,4); хвороби зорового нерва (H46-H47) (12,8), хвороби кон’юнктиви (H10-H13) (6,4). Встановлено, що серед підземних працівників вугільних шахт спостерігається виникнення офтальмологічної патології, яка пов’язана із впливом на орган зору комплексу виробничих чинників умов праці та трудового процесу, а саме (OR): хвороб повік – низька освітленість (2,66), метан (2,61), вугільно-породний пил (2,36), важкість праці (2,11); хвороби рогівки – вугільно-породний пил (4,73), низька освітленість (3,63), метан (2,34); хвороби судинної оболонки і сітківки – напружена праця (1,73); ністагм – низька освітленість (16,42), вугільно-породний пил (7,48), метан (4,18); травми ока – низька освітленість (9,94), вугільно-породний пил (9,45), метан (7,66), важкість праці (7,02), вібрація (4,65) (p < 0,05 – 0,0001). Зазначена офтальмологічна патологія достовірно детермінована віком працівників ( 40 років), стажем роботи у шкідливих підземних умовах ( 10 років), належністю підземних працівників до окремих професійних групами (стволові, монтажники, гірники, електрослюсарі, ГРОВ, прохідники та забійники, машиністи) (p < 0,05 – 0,01). З’ясовано, що серед підземних працівників вугільних шахт частота «синдрому сухого ока» (ССО) становить 72,5±3,1 на 100 працівників, і є в 3,5 разів більшою, ніж серед наземних працівників (p < 0,05). Клінічно більш важкі випадки ССО також спостерігаються серед підземних працівників вугільних шахт («середнього» ступеня важкості – 57,6±3,7 % хворих; «важкого» – 22,0±3,1 %), на відміну від наземних працівників, серед яких переважає ССО «легкого» ступеня (92,9±3,1 %) (p < 0,05). Визначено, що факторами високого ризику виникнення ССО є робота в шкідливих підземних умовах вугільних шахт ( 10 років); експозиція вугільно-породним пилом, що містить кристалічний силіцій діоксид (SiO 2 ) з перевищенням ГДК більш ніж в 5,0 разів (умови праці – 3.3 та більше). До груп високого професійного ризику виникнення ССО віднесено наступні професійні групи: прохідники, забійники, ГРОВ, гірники, стволові, електрослюсарі, машиністи. Отримано клінічні дані щодо зниження функціонального стану загальної, базальної та рефлекторної сльозопродукції, порушення стабільності сльозної плівки, наростання морфологічних змін кон’юнктиви і рогівки, які мають лінійну залежність від стажу роботи (p < 0,05 – 0,01) та експоненту залежність від концентрації кристалічного SiO 2 у повітрі робочої зони (p < 0,05 – 0,01). Доведено функціональне прогресування ознак ССО (ксерозу) після виключення етіологічного чинника внаслідок реалізації «порочного кола» патогенезу. Результати дослідження знайшли висвітлення у наступних інструктивно-методичних документах України: в інформаційних листах про нововведення в сфері охорони здоров’я: «Професійні ризики виникнення виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі» (2018 р.); «Профілактика виробничо-зумовленої офтальмологічної патології у підземних працівників вугледобувної галузі» (2018 р.).

Дата реєстрації

2021-05-28

Додано/оновлено в НРАТ

2021-05-28 / 2026-06-30