Search academic texts

Information × Registration Number 0821U101053, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 26-05-2021 popup.evolution o Title Prognostic and clinical-diagnostic significance of the interaction of genetic and environmental factors in the implementation of bronchial asthma in children Author Fedosieieva Olena Stanislavivna, popup.head Shumna Tamila Yevhenivna popup.opponent Ovcharenko Leonid Serhiiovych popup.opponent Ilchenko Svitlana Ivanivna popup.review Pakholchuk Olga Petrivna popup.review Pashkova Olena Yehorivna Description Наукова робота присвячена удосконаленню діагностики бронхіальної астми на підставі вивчення поліморфізму генів колагену COL1A1_1 (rs1107946), гена АCTN3 (actinin, alpha 3) rs1815739, інтерлейкіну-4 (С-589Т) та альдокеторедуктази 1 (Glu77Gly) шляхом визначення їх патогенетичної ролі в розвитку порушення функції зовнішнього дихання у дітей з бронхіальною астмою та особливостей клінічного перебігу захворювання з урахуванням середовищних факторів. В роботі наведені дані обстеження 120 дітей від 8 до 17 років, 11 місяців, 29 днів (середній вік 14,01 ± 0,24 років) серед яких 95 дітей з бронхіальною астмою, які перебували на стаціонарному лікуванні в алергологічному відділенні КНП «Міська дитяча лікарня № 5» ЗМР, та група контролю - 25 умовно здорових дітей, репрезентативна за віком. Всі групи були порівняні за віком та статтю (р>0,05), оглянуті лікарями (дитячим алергологом та лікаремпедіатром), які при встановленні відповідного діагнозу керувались даними загально-клінічних та інструментальних обстежень та вимогами чинних наказів МОЗ України. За результатами анкетування, аналізу побутових умов проживання, клініко-анамнестичних даних, оцінки фізичного розвитку дітей, лабораторних показників було встановлено, що 27,36 % дітей мали інтермітуючий перебіг захворювання. У 34,7 % пацієнтів відзначався легкий персистуючий перебіг бронхіальної астми. Середньо-тяжкий персистуючий перебіг захворювання реєструвався у 32,63 %, тяжкий персистуючий перебіг - у 5,2 % дітей, хворих на бронхіальну астму. Встановлено, що 26,36 % дітей з бронхіальною астмою, мали контрольований перебіг, а у 73,63 % хворих реєструвався неконтрольований перебіг захворювання. Кількість хлопчиків, хворих на бронхіальну астму, майже втричі перевищувала кількість дівчаток. Анамнестичними та клініко-параклінічними особливостями розвитку та перебігу бронхіальної астми у дітей переважно були: обтяжена спадковість по материнській лінії (50,52 %); наявність харчової алергії (47,37 %); скарги на сухий кашель (93,60 %) та приступи ядухи вдень і вночі (62,21 %); неконтрольований перебіг захворювання асоціювався, переважно з середнім ступенем тяжкості, найвищими показниками імуноглобуліну E загального (762,72 ± 113,4 МО/мл) і еозинофільного катіонного протеїну (158,4 ± 23,97 нг/мл) та гіперчутливістю до пилку бур’яну амброзії (58,94 %) ідо побутових алергенів - домашнього пилу (35,78 %) і кліща побутового пилу Dermatofagoides pteronissinus – (29,47 %); до епідермального алергену кота (23,15 %), також побутовими предикторами розвитку персистуючого перебігу було проживання в помешканнях, в яких більше, ніж 10 років, не було ремонту (ВШ= 3,56, ДІ [1,08; 11,68]) та утримання домашніх тварин (ВШ= 6,27, ДІ. Registration Date 2021-05-31 popup.nrat_date 2021-05-31 Close