Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U101686, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Державне регулювання в системі фінансового оздоровлення банків в Україні

Здобувач

Стаднійчук Роман Васильович,

Керівник Вовчак Ольга Дмитрівна
Опонент Реверчук Сергій Корнійович
Опонент Вовк Вікторія Яківна
Рецензент Хуторна Мирослава Емілівна
Рецензент Міщенко Світлана Володимирівна

На здобуття

Доктор філософії, 072, Управління та адміністрування. Фінанси, банківська справа та страхування

Дата захисту

02-06-2021

Опис

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення актуального наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень, розробленні методичних підходів та практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання фінансового оздоровлення банків в Україні. У роботі розвинено категорійно-понятійний апарат теорії фінансового оздоровлення, зокрема, за процесним підходом запропоновано тлумачити термін «фінансове оздоровлення банку» у вузькому та широкому розуміннях, акцентуючи увагу на тому, що його головною метою є досягнення довготривалої фінансової стабільності, адекватності капіталу та прибутковості банківської установи. Розвинені наукові підходи до систематизації сутнісних ознак фінансового оздоровлення банку та його характеристик за такими критеріями: змістом, формою прояву, економіко-правовим процесом, перспективною спрямованістю, зумовлюючими чинниками, джерелами фінансування. Як методичну основу фінансового оздоровлення банку визначено стратегічний підхід, виокремивши захисну та наступальну стратегії та обґрунтувавши особливості їх застосування у розрізі етапів життєвого циклу функціонування банку. Набула подальшого розвитку типологія видів фінансового оздоровлення банків, які запропоновано класифікувати у розрізі профілактичного; фінансового оздоровлення в умовах внутрішньо корпоративної кризи банку та посткризового. Сформовано теоретичну модель системи фінансового оздоровлення банків, головним пріоритетом функціонування якої є забезпечення їх фінансової стабільності. У рамках запропонованої системи обґрунтовано її суб’єктно-об’єктне середовище; функції (перерозподільна, попереджувальна, планувальна, стимулююча, соціальна, контрольна та стабілізаційна) та принципи її функціонування на мікро- та макрорівнях, а також представлено зміст підсистем системи фінансового оздоровлення банків. Набули подальшого розвитку обґрунтування змісту та структурування методичного інструментарію фінансового оздоровлення банків шляхом виокремлення зовнішніх та внутрішніх інструментів у розрізі фінансових, операційних, структурних, маркетингових та аналітичних їх різновидів. Розвинені наукові положення щодо методології державного регулювання в системі фінансового оздоровлення банків, а саме, окреслено визначальні риси об’єктів системи фінансового оздоровлення та детермінанти операційних векторів державного регулювання в системі фінансового оздоровлення, розглядаючи їх у розрізі мікро- та макропруденційних аспектів, а також виокремлених фаз циклів економічної активності («економічний бум», «економічний спад», «економічна/фінансова криза», «економічне пожвавлення» та «економічне зростання»). У роботі проведено угрупування інструментів державного регулювання фінансового оздоровлення банків у розрізі монетарних (економічні) та немонетарних (індикативні, адміністративні, організаційно-управлінські та нормативно-законодавчі) методів; визначено принципи державного регулювання задля ефективного та результативного фінансового оздоровлення банків. Також набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо інституціонального середовища державного регулювання в системі фінансового оздоровлення банків у розрізі інституцій прямого та опосередкованого впливу у рамках здійснення заходів з профілактичного, кризового та посткризового фінансового оздоровлення. Проведено комплексну оцінку особливостей вітчизняної практики державного регулювання в системі фінансового оздоровлення банків України, яка дозволила, з одного боку, констатувати суттєве удосконалення інституційного забезпечення функціонування цієї системи, починаючи з 2015 року та об’єктивне підвищення рівня фінансової стабільності банків України. Водночас, з іншого боку, з’ясовано, що наразі функціонал інституту фінансового оздоровлення банків більшою мірою направлений на мінімізацію фінансових втрат кредиторів та вкладників, а також фінансових витрат держави внаслідок виведення банківської установи з ринку. Оцінка сучасної трансформації вітчизняної системи фінансового оздоровлення у розрізі монетарних та немонетарних методів державного регулювання дозволила поглибити причинно-наслідкові зв’язки між змінами, які відбулися у інституційному забезпеченні її функціонування, та рівнем фінансової стабільності банківського сектору як головного пріоритету цієї системи. Особлива увага у дисертаційній роботі присвячена дослідженню впливу монетарних інструментів на ефективність заходів із фінансового оздоровлення банків. Як найбільш важливий вектор монетарних методів державного регулювання у рамках попередження фінансової крихкості вітчизняних банків визначено необхідність сприяння відновленню кредитування економіки. Ключові слова: банк, банківський сектор, державне регулювання, фінансове оздоровлення банків, система фінансового оздоровлення банків, монетарні методи державне регулювання, немонетарні методи державне регулювання.