Реєстраційний номер
0821U101856, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-06-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Системні пріоритети регулювання ринку праці України в умовах євроінтеграції
Здобувач
Рісний Олег Петрович,
Керівник Грішнова Олена Антонівна
Опонент Ільїч Людмила Миколаївна
Опонент Степура Тетяна Михайлівна
Рецензент Ковшун Наталія Едуардівна
Рецензент Олійник Олена Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет водного господарства та природокористування
Опис
На основі аналізу процесу євроінтеграції країн Східної Європи систематизовано основні виклики, продемонстровано загрози та нові можливості від трансформацій при ефективній державній політиці, запропоновано показник паритету розвитку ринку праці, в тому числі в динаміці, як кореляцію між середньорічними трудовими доходами населення та рівнем зайнятості.
Оцінено вплив роботизації та автоматизації на ринки праці майбутнього, продемонстровано світові підходи у вирішенні проблем забезпечення населення зайнятістю та доходами, висвітлено прогнози щодо професій з найбільшою загрозою зникнення та новітніх професій майбутнього. Запропоновано основні пріоритети щодо адаптації державних засобів до нових викликів.
На основі аналізу опитування клієнтів СЗ протягом 2013-20р.р., продемонстровано відчутний рівень територіальної мобільності населення та готовності до зовнішньої трудової міграції (22-26%), значно більший відсоток готовності продовжувати шукати роботу в Україні (64-72%) чи започатковувати власну справу (23- 29%), проте, за умови державної підтримки, підвищення кваліфікації чи зміни професії.
Продемонстровано механізми зменшення негативних складових трудової міграції, використання позитивних можливостей, що відкриваються з використанням системи обміну вакансій EURES за участі ДСЗ. Акцентовано на перевагах легалізованого міждержавного ринку праці в частині забезпечення правового та соціального захисту населення, зменшення державних витрат на соціальне забезпечення, відкриття нових можливостей для рееміграції тощо.
На основі дослідження норм Ради Європи, Міжнародної організації праці та Європейського Союзу систематизовано основні міжнародні стандарти інституційного регулювання ринку праці. Проаналізовано та узагальнено стандарти матеріального забезпечення на випадок безробіття як інструмент ефективного впливу на ринки праці. Встановлено необхідність забезпечити допомогою мінімуму, потрібного для покриття витрат на основні життєві потреби і, в той же час, не знижувати стимули до зайнятості. Продемонстровано, що в Україні більш як 75% бюджету ДСЗ витрачається на допомогу з безробіття та лише 5% - на активні програми.
Порівняльний аналіз із практикою Польщі, Латвії та Естонії продемонстрував значно ліберальніші вітчизняні підходи щодо виплати допомоги з безробіття. У співвідношенні допомоги з безробіття та зарплати в Україні та Польщі спостерігається мотиваційна складова до працевлаштування в Польщі та відсутність такої в Україні. В Україні понад 75% допомоги з безробіття виплачується у розмірі більшому за мінімальну зарплату, що не забезпечує мотивації до працевлаштування. Висвітлено порушення принципу справедливості при призначенні соціальної допомоги у максимальному розмірі. Вона по суті субсидіюється та є грошовим еквівалентом сплати відповідних соціальних внесків впродовж 20-25 років, а може бути призначеною вже після пів року стажу. Запропоновано механізм вивільнення до 30% коштів фонду на активні програми шляхом зменшення максимального розміру допомоги, зміни умов її повторного отримання, зменшення тривалості виплати, збільшення бази відрахувань для розрахунку, зміни підходів до підходящої роботи. Запропоновано збалансовану політику матеріального забезпечення на випадок безробіття як інструмент посилення мотивації до пошуку роботи та зменшення утриманських настроїв в суспільстві.
Аналіз Європейської стратегії зайнятості WAPES та Стратегії мережі державних служб зайнятості ЄС PES-Network виокремив основні виклики та загрози, які постають на ринках праці. Аналіз служб зайнятості Данії, Великобританії, Швеції, Нідерландів, Австралії, Німеччини та Польщі визначив переваги локальної гнучкості та самостійності над жорсткою централізацією.
Визначено та узагальнено основні інноваційні принципи регулювання ринку праці службами зайнятості: гнучкість, адресність та багатоканальність. Систематизовано організаційно-економічні механізми регулювання ринку праці державними службами зайнятості: профілювання клієнтів, розвиток людських ресурсів, мобільність робочої сили, справедливість й обґрунтованість матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Констатовано необхідність впровадження механізмів оновлення трудового потенціалу в Україні, що повинні включати: стимулювання рееміграції українців з-за кордону, справедливе та мотиваційне соціальне забезпечення, зменшення частки тіньової зайнятості, легалізований міждержавний ринок праці, впровадження доступних програм навчання дорослого населення, спрощені умови реєстрації та ведення бізнесу, програми підтримки малого бізнесу, встановлення дієвих механізмів залучення іноземних фахівців.
Запропоновано ключові системні пріоритети регулювання ринку праці в Україні: інновації та локальна самостійність, інклюзивність та адресність послуг, орієнтованість послуг на клієнта, пріоритет активних програм над пасивним утриманням, справедливе та мотиваційне соціальне забезпечення, легалізація зайнятості, оновлене трудове законодавство, легалізований міждержавний ринок праці.
Дата реєстрації
2021-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2021-06-23 / 2026-06-30
