Реєстраційний номер
0821U101865, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-06-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-прогностичне значення епілептичних нападів у хворих з гострим та хронічними цереброваскулярними захворюваннями
Здобувач
Мушегян Маріанна Мкртичевна,
Керівник Літовченко Тетяна Анатоліївна
Опонент Дубенко Андрій Євгенійович
Опонент Стоянов Олександр Миколайович
Рецензент Ніконов Вадим Володимирович
Рецензент Малахов Володимир Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська медична академія післядипломної освіти
Опис
З метою оптимізації діагностики епілептичних нападів у пацієнтів з гострим та хронічними цереброваскулярними захворюваннями шляхом розробки прогностичних критеріїв пов’язаної з ними епілепсії проведено клінічне зрізове рандомізоване когортне порівняльне дослідження з ретроспективним та проспективним фрагментами за участю 136 осіб обох статей, які проходили обстеження та лікування у відділенні судинної патології головного мозку та відділенні запальних і травматичних захворювань нервової системи Харківcької клінічної лікар залізничному транспорті Філії
Загальний обсяг дослідницької бази включав 178 базових досліджуваних перемінних, зокрема: блок клінічних показників, спрямований на оцінку особливостей розвитку та перебігу епілептичних нападів різних періодах ішемічного інсульту і при хронічної ішемії мозку; блок клініко-анамнестичних параметрів, спрямований на встановлення ролі коморбідної і преморбідної патології в розвитку епілепсії і епілептичних нападів у обстежених пацієнтів; блок показників магнітно-резонансної томографії, які дозволили оцінити характер і роль структурних порушень ГМ в розвитку епілептичних нападів гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу; блок нейрофізіологічних (електроенцефалографічних) параметрів для конкретизації значимих характеристик змін біоелектричної активності ГМ у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями; блок даних ультразвукової доплерографії, які дозволили дослідити зміни церебральної гемодинаміки і оцінити їх значення в розвитку пароксизмальних порушень у пацієнтів з гострим та хронічними цереброваскулярними захворюваннями; застосовано потужний логіко-статистичний аналіз даних із теоретичним обґрунтуванням та розробкою диференційно-діагностичних та прогностичних критеріїв розвитку і перебігу епілептичних нападів у пацієнтів з гострим та хронічними цереброваскулярними захворюваннями.
Клінічними особливостями розвитку та перебігу епілептичних нападів при ішемічному інсульті і при хронічної ішемії мозку є: переважно поодиноке ураження середньої мозкової артерії; частотна структура мозкової локалізації ураження характеризується розташуванням у правій гемісфері (66,7±38,5 %), лівій гемісфері (56,7±37,3 %), мозочку (3,3±3,3 %), притаманне одночасне ураження лівої та правої гемісфер; існує тенденція до більшої частки кардіоемболічного підтипу ішемічного інсульту (60,0±37,9 %); в структурі кількості попередніх інсультів переважають особи з одним випадком інсульту в анамнезі (66,7±38,5 %);та особи із геміплегією (36,7±29,2 %); більша частота розвитку генералізованих, тоніко-клонічних поодиноких варіантів нападів у пацієнтів віком понад 60 років (найбільше 61–70 років, за низхідною — 71–80 років, понад 80 років). В більшості випадків дебют епілепсії (у 76 % випадків у чоловіків та 71 % — у жінок) спостерігається у пацієнтів з хронічним порушенням мозкового кровообігу у віці 40–60 років. Достовірно частіше перший епілептичний напад у обох гендерних групах пацієнтів розвивався у віці 50–60 років.
Преморбідна обумовленість пацієнтів з гострим цереброваскулярним захворюванням та епілептичними нападами полягає, зокрема, в тому, що у третині випадків (33,3±35,1 %) виявляють епілепсію і у родичів. Щодо коморбідної патології, переважна більшість пацієнтів з ішемічним інсультом або має нормальну вагу тіла (73,3±37,9 %), або ожиріння не більше І ступеня (20,0±17,9 %); одиничні випадки ожиріння ІІ і ІІІ ступенів мають місце лише в групі пацієнтів з епілептичними нападами після ішемічного інсульту. Цукровий діабет 2 типу як універсальний фактор ризику цереброваскулярної патології зустрічається у 13,3±16,0 % спостережень. Ішемічна хвороба серця статистично значимо частіша у пацієнтів з епілептичними нападами на фоні ішемічного інсульту (у 60,0±49,0 %). Тривалість анамнезу артеріальної гіпертензії (АГ) вірогідно вища у пацієнтів з епілептичними нападами (22,5 [14,0; 27,0] років проти 15,5 [8,0; 22,0] років у групі осіб без епілептичних нападів, р=0,02). Серед порушень ритму серця найчастішим у пацієнтів з епілептичними нападами після інсульту є фібриляція передсердь (50,0±35,4 %). За результатами порівняння частоти тютюнопаління у чоловіків і жінок досліджуваних груп встановлено, що ця шкідлива звичка достовірно частіше спостерігалася у пацієнтів з епілептичними нападами. За результатами досліджень встановлено, що тютюнопаління достовірно (p<0,05) підвищує ризик виникнення епілептичних нападів серед чоловіків у 7,5 разів, серед жінок — у 7,6 разів. Вживання алкоголю підвищує ризик виникнення епілептичних нападів у чоловіків у 4,8 разів (p<0,05).
Дата реєстрації
2021-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2021-06-23 / 2026-06-30
