Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U101868, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-06-2021 Статус Запланована Назва роботи Роль тиреоїдних гормонів в коморбідному перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунного тиреоїдита в осіб молодого віку Здобувач Яранцева Наталія Андріївна, Керівник Опарін Олексій Анатолійович Опонент Железнякова Наталя Мерабівна Опонент Фадєєнко Галина Дмитрівна Рецензент Гончарова Ольга Аркадіївна Рецензент Хоменко Людмила Олексіївна Опис Дисертаційна робота присвячена пошуку шляхів розв’язання актуальної проблеми внутрішньої медицини - оптимізація діагностики і лікування коморбідного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та автоімунного тиреоїдиту (АІТ) на основі дослідження рівня тиреоїдних гормонів, психосоматичного статусу, якості життя, реґіонарного кровообігу, моторно-секреторної функції шлунково-кишкового тракту та розробка на основі цього комплексної схеми патогенетичної терапії даної коморбідної патології. Адже, проблема ГЕРХ залишається однією з найбільш актуальних у сучасній гастроентерології. Протягом останніх десятиліть простежується тенденція до збільшення захворюваності на ГЕРХ, особливо серед осіб молодого віку. Симптоми ГЕРХ виявляються майже у половини дорослого населення. Головний симптом ГЕРХ - періодично виникаючу печію, яка істотно знижує якість життя, відзначають до 40% жителів індустріально розвинених країн. Згідно зі статистикою, в усьому світі поширеність ГЕРХ становить від 8 до 33%, в залежності від країни. Однак справжня поширеність ГЕРХ в популяції вивчена недостатньо, що викликано низьким показником звернення за медичною допомогою, частим безсимптомним перебігом, а так само перебігом захворювання під масками, так званих, «позастравохідних» проявів. Одночасно з цим, зростає кількість хворих на ГЕРХ з поєднаною патологією. Одним з таких захворювань є автоімунний тиреоїдит. АІТ – є одним з найбільш поширених захворювань щитоподібної залози. Автоімунний запальний процес в щитоподібній залозі призводить до постійного вироблення автоантитіл до тиреопероксидази та/або до тиреоглобуліну і надалі веде до постійної деструкції щитоподібної залози з подальшим розвитком гіпотиреозу. Рання діагностика АІТ дозволяє вчасно почати лікування і зберегти функцію щитоподібної залози. Обидва ці захворювання мають кілька загальних патогенетичних механізмів, головними з яких є тиреоїдні гормони, що регулюють процеси моторики і секреції шлунково-кишкового тракту. Коморбідний перебіг цих патологій обтяжує та видозмінює клінічну картину один одного. На сьогоднішній день продовжує залишатися невивченою роль тиреоїдних гормонів в механізмі формування моторно-секреторних порушень у хворих на ГЕРХ із супутнім АІТ, їхній вплив на особливості формування психосоматичного статусу. Вивчення особливостей формування і перебігу моторно-секреторних порушень у хворих на ГЕРХ молодого віку у поєднанні з АІТ має великий науково-практичний інтерес, що і обумовило мету нашого дослідження. Для досягнення поставленої мети було проведено комплексне обстеження 105 хворих на неерозивну форму ГЕРХ. Середній вік обстежених становив (20,29±0,17) роки. Перша група включала в себе 65 пацієнтів, хворих на ГЕРХ із супутнім АІТ, серед яких було 55 (84,6%) жінок та 10 (15,4%) чоловіків. Середній вік пацієнтів першої групи становив (20,31±0,21) роки. До другої групи увійшли 40 пацієнтів, хворих на неерозивну форму ГЕРХ без супутньої патології (середній вік 20,25±0,27 роки), із них 33 (82,5%) жінки та 7 (17,5%) чоловіків. Групу контролю було сформовано із 20 практично здорових осіб, які за віком та статтю відповідали пацієнтам з основної групи та групи порівняння. Встановлено, що у хворих з коморбідним перебігом ГЕРХ та АІТ, як і у хворих на ізольовану ГЕРХ, перше місце посідають скарги на печію, проте у хворих з коморбідним перебігом ГЕРХ та АІТ виявлено достовірно більш виражені симптоми ГЕРХ, що підтверджується опитувальником GERD-Q (p<0,05), виявлено більш виражені психосоматичні розлади, що проявлялось у підвищенні рівня тривоги (шкала самооцінки тривоги Шихана) та достовірно нижчому рівні якості життя (індекс GIQLI) (p<0,05) в порівнянні з пацієнтами з ізольованою ГЕРХ. Встановлено, що у хворих на ГЕРХ із супутнім АІТ відмічається вплив тиреоїдних гормонів на клінічні прояви ГЕРХ, що підтверджується більш вираженими симптомами ГЕРХ, психосоматичними розладами і нижчим рівнем якості життя у хворих з коморбідним перебігом ГЕРХ та АІТ в порівнянні з хворими на ізольовану ГЕРХ, які мають позитивну динаміку по мірі нормалізації рівня тиреоїдних гормонів. За даними ультразвукового дослідження було встановлено, що у хворих з коморбідним перебігом ГЕРХ та АІТ спостерігаються достовірно більш виражені моторно-евакуаторні і секреторні порушення, які проявляються у збільшенні ширини просвіту стравоходу в нижній третині, діаметра стравохідного отвору діафрагми, тривалості регургітації, зниженні рН шлункового соку у порівнянні з хворими на ізольовану ГЕРХ. Дата реєстрації 2021-06-23 Додано в НРАТ 2021-06-23 Закрити