Інформація
Реєстраційний номер
0821U101977,
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-06-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Організаційно-правові засади формування та реалізації публічної політики протидії інформаційному тероризму в Україні
Здобувач
Жайворонок Олександр Іванович,
Керівник Марутян Рена Рубенівна
Опонент Твердохліб Олександр Степанович
Опонент Нестеряк Юрій Васильович
Рецензент Сивак Тетяна Володимирівна
Рецензент Євсюкова Оксана Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія державного управління при Президентові України
Опис
У дисертації теоретично обґрунтовано напрями вдосконалення організаційно-правових засад формування та реалізації публічної політики протидії інформаційному тероризму в Україні. Узагальнено теоретичні засади дослідження публічної політики протидії інформаційному тероризму у науковій літературі. Розкрито специфіку здійснення політики протидії інформаційному тероризму в умовах сучасних глобальних викликів та загроз, що полягає у необхідності акумулювання зусиль із забезпечення інформаційної безпеки, посиленні міжнародної відповідальності держав за виконання зобов’язань і процедур мирного врегулювання інформаційних загроз. Доведено, що протидія інформаційному тероризму, як одна зі складових цивілізаційного процесу, на міжнародному рівні повинно мати скооперовану антитерористичну діяльність як підсистему національної та міжнародної систем безпеки. Розкрито зміст організаційних та правових механізмів протидії інформаційному тероризму в Україні, а також проаналізовано зарубіжний досвід організаційного та законодавчого забезпечення й функціонування національних систем протидії інформаційному тероризму задля можливості його застосування у вітчизняній державно-управлінській практиці. Основними напрямами розвитку організаційного механізму визначено підвищення рівня готовності сил і засобів суб’єктів боротьби з тероризмом, організація ефективної міжвідомчої взаємодії між суб’єктами боротьби з тероризмом і координуючим органом та забезпечення дієвого моніторингу загроз терористичного спрямування і прогнозування відповідних ризиків, а також проведення постійно діючих командно-штабних і тактико-спеціальних навчань і тренувань. Визначено, що правовий механізм дозволяє систематизувати юридичні засоби правового впливу на суспільні відносини, визначити місце і роль того чи іншого юридичного засобу у правовому полі суспільства. Проаналізовано зарубіжний досвід ідентифікації, стандартизації та захисту об’єктів інфраструктури. Це дало підстави зробити висновок, що лідерами в цій сфері є управлінські та військові структури США і НАТО, які не лише адекватно реагують на існуючі небезпеки, а й здійснюють прогнозування загроз. Саме тому цей досвід може бути використаний у процесі реформування державно-управлінської практики України у сфері забезпечення інформаційної безпеки. Розроблено пропозиції щодо адаптації міжнародного досвіду управління системою антитерористичної безпеки, що полягає в удосконаленні форм і способів реагування на терористичні акти та механізму міжвідомчої взаємодії між підрозділами спеціального призначення складових сектору безпеки і оборони України. Визначено пріоритетні напрями формування та реалізації публічної політики протидії інформаційному тероризму в умовах збройного конфлікту на Сході України, в основі яких має бути побудована концепція держави, спрямована на об’єднання зусиль всіх складових системи державного управління щодо протидії цьому феномену. Сформовано основні завдання стратегії реалізації публічної інформаційної політики України щодо окупованих і звільнених територій на основі інформаційної реінтеграції окремих регіонів Донецької і Луганської областей, утвердження легітимності української влади та формування патріотично налаштованого проукраїнського населення, яке пов’язує своє майбутнє з Україною. Запропоновано перспективну модель сектору національної безпеки з протидії інформаційному тероризму, як один із пріоритетних напрямків розвитку вітчизняного антитерористичного механізму, що в свою чергу підвищить ефективність забезпечення інформаційної безпеки України. Координуюча роль вказаної моделі належить Антитерористичному центру при Службі безпеки України. Вперше запропоновано доповнити законодавче поле країни поняттям «управлінська ланка державного механізму протидії інформаційному тероризму» як складової державного механізму протидії цьому явищу, завданням якого є координація діяльності суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки під час ситуацій з ознаками інформаційного тероризму та вироблення ним пропозицій відповідних управлінських рішень. Ключові слова. Державне управління, публічна політика, національна безпека, глобалізація, гібридна війна, загрози, тероризм, інформаційний тероризм, управлінська ланка державного механізму протидії інформаційному тероризму.
Дата реєстрації
2021-06-30
Додано/оновлено в НРАТ
2021-06-30 / 2026-06-30
Оновлено: 2026-09-25