Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102009, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-06-2021 Статус Запланована Назва роботи Клінічне та біомеханічне обґрунтування методів хірургічного лікування переломів голівки нижньої щелепи Здобувач Павличук Тетяна Олександрівна, Керівник Копчак Андрій Володимирович Опонент Аветіков Давид Соломонович Опонент Нагірний Ярослав Петрович Рецензент Єфименко Владислав Петрович Рецензент Канюра Олександр Андрійович Опис У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної проблеми стоматології та щелепно-лицевої хірургії ‒ підвищення ефективності хірургічного лікування та реабілітації хворих з переломами голівки нижньої щелепи (ПГНЩ) шляхом розробки нових методів остеосинтезу з використанням CAD/CAM технологій та пацієнтспецифічних фіксаторів. Дослідження були направлені на аналіз топографічних характеристик ПГНЩ, визначення біомеханічно-несприятливих типів переломів, створення нових систем для їх відкритої репозиції та фіксації, розробку біомеханічно-обґрунтованих підходів до хірургічного лікування ПГНЩ з використанням CAD/CAM технологій та пацієнт-специфічних фіксаторів. Програма дослідження складалася з 2 етапів: експериментального та клінічного. На першому етапі було вивчено загальні закономірності біомеханічної поведінки систем «фіксатор-кістка» при ПГНЩ, а також визначено жорсткість і міцність різних типів фіксаторів у змінних умовах деформування. Так, в натурному експерименті на сухих трупних щелепах людини проведено порівняння традиційних систем фіксації, що використовують при остеосинтезі голівки нижньої щелепи (НЩ) (титанові гвинти, біорезорбтивні піни та Т-подібні пластини). Відмінною особливістю проведених досліджень було відтворення різних типів деформування, що відповідали реальним умовам навантаження НЩ у відповідних фазах жувального циклу. В подальшому із використанням методу імітаційного комп’ютерного моделювання було удосконалено елементи фіксуючих конструкцій та вивчено їх біомеханічні характеристики в складному напружено-деформованому стані. Отримані в експерименті дані лягли в основу розробки нових підходів до лікування ПГНЩ із використанням комп’ютерних методів діагностики, планування і реалізації хірургічних втручань в рамках повного цифрового протоколу. Ефективність запропонованих підходів була вивчена в проспективному контрольованому дослідженні, проведеному у 42 пацієнтів з 50 ПГНЩ. В ході експериментальних досліджень було встановлено, що традиційні титанові бікортикальні гвинти забезпечують найвищу жорсткість і міцність фіксації при навантаженні в сагітальній та фронтальній площинах: 46,9±31,37 та 36,92±20,34 Н/мм, відповідно. Фіксація за допомогою біорезорбтивних пінів продемонструвала меншу жорсткість як при сагітальному (29,07±9,03 Н/мм), так і при фронтальному навантаженні (39,3±16,6 Н/мм). Найменшу жорсткість було виявлено при фіксації фрагментів голівки НЩ Т-подібною титановою мініпластиною: 10,9±10 Н/мм – при сагітальному та 17,9±10,11 Н/мм – при фронтальному навантаженні. Фіксація одним гвинтом чи піном, незалежно від використаного матеріалу, не була стійкою до деформації кручення. Натомість, жорсткість Т-подібних пластин на кручення була досить великою і, в середньому, становила 518,3±111,9 Н*мм/Рад. У реальних клінічних умовах кручення може бути ефективно компенсовано нерівностями поверхні перелому та силою тертя між фрагментами лишень в біомеханічно-сприятливих випадках, в іншому разі, для стабілізації даного виду деформації доцільно застосовувати поєднання бікортикальних позиціонуючих гвинтів з міні- та мікропластинами. В подальшому, за допомогою методів 3D-візуалізації та комп’ютерної симуляції було досліджено топографо-анатомічні особливості різних типів ПГНЩ та запропоновано анатомо-функціональну концепцію дизайну, виготовлення та застосування хірургічних шаблонів і пацієнтспецифічних фіксаторів в хірургічному лікуванні пацієнтів цієї категорії на основі цифрового протоколу. Дата реєстрації 2021-07-02 Додано в НРАТ 2021-07-02 Закрити