Реєстраційний номер
0821U102062, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-07-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості формування продуктивності сочевиці залежно від інокуляції та позакореневого підживлення в умовах Лісостепу України
Здобувач
Слободянюк Світлана Володимирівна,
Керівник Присяжнюк Олег Іванович
Опонент Новицька Наталія Валеріївна
Опонент Мельник Андрій Васильович
Рецензент Сінченко Віктор Миколайович
Рецензент Зінченко Олеся Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України
Опис
Встановлено, що в середньому за роки досліджень на час повних сходів по досліду було забезпечено середні показники густоти посівів на рівні 152,1 шт./м2, що забезпечувало добру оптичну щільність посівів рослин сочевиці. А на час збирання рослин, в середньому по досліду густота посівів сочевиці була на рівні 128,5 шт./м2, що в цілому забезпечувало добрі параметри структури посівів та передумови до формування ними достатнього рівня продуктивності.
Визначено що найбільший відсоток виживання рослин був на варіантах: застосування Поліміксобактерину та підживлення Альга 600, що на 7,5 % було вище контрольного варіанту, а за умови застосування Азограну Б та підживлення Альга 600 перевага склала 6,3 % відповідно.
Досліджено, що в фазу цвітіння рослин сочевиці утворювались максимальні показники площі листя, яка в середньому по досліду була на рівні 37,1 тис. м2 /га, а на контрольному варіанті лише 32,0 тис. м2/га. За інокуляції насіння Ризогуміном та внесення фосфатмобілізуючих препаратів і позакореневого підживлення було отримано максимальні параметри листкової поверхні рослин сочевиці в досліді. Так, на варіанті інокуляції Ризогуміном, внесення Азограну Б та обробки Альга 600 рослини сочевиці сформували площу листя 40,3 тис. м2/га. А за застосування на фоні інокуляції насіння Ризогуміном фосфатмобілізуючого препарату Поліміксобактерин та Альга 600 була сформована площа листя на рівні 39,9 тис. м2/га, що по суті достовірно не відрізняється від попереднього варіанту.
Встановлено, що за застосування інокуляції насіння Ризогуміном та внесення фосфатмобілізуючих препаратів та позакореневого підживлення Альга 600 винос елементів живлення був максимальним по досліду. За комбінації Ризогуміну, Поліміксобактерину та Альга 600 на формування врожаю було потрібно 119,8 кг/га азоту, 40,6 кг/га фосфору та 56,8 кг/га калію, а за внесення Ризогуміну, Азоргану Б та Альга 600 відповідно 110,5 кг/га азоту, 37,4 кг/га фосфору та 52,4 кг/га калію.
Інокуляція насіння Ризогуміном сприяла збільшенню кількості активних бульбочок в фазу бутонізації в 5,3 раз, в фазу цвітіння в 4,5 раз а в фазу наливання бобів в 3,8 рази порівняно з контролем та зростанню активного симбіотичного потенціалу до рівня 90,8-91,6 % від загального симбіотичного потенціалу. А кращі показники активного симбіотичного потенціалу були на варіантах інокуляції насіння Ризогуміном, та застосування фосфатмобілізуючих препаратів Поліміксобактерин та Азогран Б в поєднанні з позакореневим підживленням Альга 600.
Визначено, що в фазу цвітіння максимальний вміст леггемоглобіну в бульбочках сочевиці був за застосування Ризогуміну, внесення фосфатмобілізуючих препаратів Поліміксобактерин та Азогран Б в поєднанні з позакореневим підживленням Альга 600 – 5,58 та 5,50 мг/г сирої маси бульбочок.
Досліджено, що інокуляція насіння позитивно вплинула на формування висоти рослин. Кращі результати, в середньому за роки досліджень, за цими показниками були виявлені на фоні з обробленим насінням Ризогуміном у поєднанні з Біофосфорином – 49,9 см та Азограном Б – 49,4 см за застосування позакореневого підживлення. На цих же варіантах була зафіксована й найбільша кількість стебел.
Формування більш високих рослин без одночасного збільшення кількості вузлів негативно впливає на їх стійкість та спричиняє вже в фазу цвітіння-формування бобів вилягання посівів. Досліджено, що поєднання азотфіксуючих та фосфатмобілізуючих мікроорганізмів і позакореневого застосування Альга 600 позитивно вплинуло на формування ознаки збільшивши кількість вузлів порівняно з контрольним варіантом з 23,0 шт. до 25,7-27,6 шт.
Встановлено, що врожайність сочевиці істотно залежить від застосування досліджуваних факторів. Так, в середньому за роки досліджень, найбільша врожайність була у варіантах інокуляції препаратом Ризогумін та застосування фосфатімобілізуючих – Поліміксобактерин + регулятора росту Альга 600 – 2,03 т/га та інокуляції азот фіксуючими мікроорганізмами + Азогран Б + Альга 600 – 1,87 т/га. Найменша врожайність визначена у варіантах без застосування досліджуваних нами агрозаходів.
Досліджено, що за інокуляції насіння Ризогуміном та внесення Поліміксобактерину або Азограну Б в поєднанні з позакореневим підживленням Альга 600 вміст сирого протеїну та загального азоту був найвищим по варіантах досліду – 29,2 %.
Вміст крохмалю в насінні на контрольних варіантах становив 53,8 %, а на варіантах застосування Ризогуміну – на 0,6 % вищим. Також неістотне зростання вмісту крохмалю на 0,1-0,2 % спостерігалось на цьому фоні за позакореневого підживлення Альга 600. А на фоні без інокуляції ефективність позакореневого підживлення Альга 600 була дещо кращою і прибавка вмісту крохмалю порівняно з непідживленими варіантами становила 0,4-0,6 %.
Дата реєстрації
2021-07-06
Додано/оновлено в НРАТ
2021-07-06 / 2026-06-30
