Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102126, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-07-2021 Статус Запланована Назва роботи Цивільно-правовий аспект реєстрації майнових прав Здобувач Непомящая Ірина Олексіївна, Керівник Омельчук Олександр Сергійович Опонент Резніченко Семен Васильович Опонент Коссак Володимир Михайлович Рецензент Некіт Катерина Георгіївна Рецензент Давидова Ірина Віталіївна Опис Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права спеціальним комплексним дослідженням цивільно-правового аспекту реєстрації майнових прав. У межах дослідження сконцентровано увагу на специфіці реєстрації суб’єктивних прав, що мають майновий характер. Доведено, що чинні вітчизняні централізовані реєстри мають загальну характерну особливість – вони роблять основний акцент на праві суб’єкта щодо якогось об’єкта та характеристиках такого права (підстава та спосіб такого виникнення, об’єм права та його співвідношення з правами інших осіб, вид права та його обмеження/обтяження), а не на об’єкті права. Характеристики ж об’єкта права в таких реєстрах мають на меті беззаперечне та об’єктивне визначення об’єкта в реальному житті та відмінність його від інших об’єктів, тобто таким чином об’єкти права набувають характеристики індивідуальності та дискретності. На підставі аналізу практики застосування положень чинного законодавства у сфері реєстрації майнових прав виявлено тенденцію до зменшення питомої ваги державного компонента у правовій природі реєстрації в сучасних умовах розвитку публічного управління. Якщо на первинних етапах реєстраційні дії здійснювалися виключно в державному реєстрі, силами державних службовців та під контролем повноважних державних органів, то на сьогоднішній день відмічено зміни такого підходу: повноваження з реєстрації прав на нерухоме майно були делеговані приватним нотаріусам, обмеження прав можуть реєструватися приватними нотаріусами, а реєстрація місця проживання залишилася у віданні органів місцевого самоврядування. Таким чином, спостерігається перехід від суто державної реєстрації до концепції публічної реєстрації, що передбачає децентралізацію механізмів формування реєстрів. Доведено, що процедура державної реєстрації передбачена законодавством в широкому колі суспільних відносин, завжди має на меті засвідчення певних фактів, статусів або окремих прав, однак може виконувати окремі незалежні функції. Серед таких функцій пропонується виділяти такі: інформаційно-статистична (використання наявних даних у процесі здійснення функцій держави); управлінська (спосіб впливу держави на формування та розвиток публічно-правових суспільних відносин; інвентиразаційно-технічна та функція індивідуалізації (здійснення контролю за технічним станом окремих об’єктів, їх граничною кількістю тощо; наділення предмета реєстрації унікальним номером, що дозволяє відрізнити його від аналогічних предметів); функція визначення перебігу часу (визначення моментів початку періоду або спливу терміну); протекційна (забезпечення стійкості відносин, попередження правопорушень). Доведено, що державна реєстрація як юридична конструкція має подвійну юридичну природу, виступаючи як елементом фактичного складу у майнових відносинах, так і публічною процедурою з відповідним адміністративно-правовим режимом. За обома напрямками державна реєстрація виконує відповідні функції: управлінську, інформаційно-статистичну, інвентиразаційно-технічну та функцію індивідуалізації за публічним напрямком; функцію визначення перебігу часу та протекційну функцію за приватним напрямком. Визначено, що методологія наукового дослідження реєстрації майнових прав у цивільно-правовому аспекті повинна виходити з якнайширшого тлумачення поняття «майнові права». Враховуючи специфіку об’єктів цивільного права (широке коло таких об’єктів та їх неоднорідність) важливим для науки цивільного права є визначення глобальних закономірностей та формування широких узагальнень для забезпечення загального характеру норм цивільного права в подальшому. Аргументовано, що під майновими правами слід розуміти будь-які цивільні права щодо об’єктів, які мають економічну значущість, такі як речові права, майнові права інтелектуальної власності тощо. У межах дослідження проаналізовано сучасні тенденції щодо здійснення централізованої реєстрації цивільних прав в Україні та зарубіжних країнах. Визначено, що єдина централізована система реєстрації майнових прав на сьогоднішній день є вибором більшості держав у світі. З’ясовано, що система гарантій та практичних засобів забезпечення стабільності відносин власності зазнала значної еволюції, а найрезультативнішим способом захисту речових прав на майно загалом є система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно органами держаної реєстрації прав. Визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дата реєстрації 2021-07-13 Додано в НРАТ 2021-07-13 Закрити