Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U102233, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Дифузія інновацій у секторі ІКТ в умовах становлення цифрової економіки

Здобувач

Середюк Тетяна Борисівна,

Керівник Ханін Ігор Григорович
Опонент Штулер Ірина Юріївна
Опонент Коломицева Олена Віталіївна
Рецензент Савіна Наталія Борисівна
Рецензент Заячківська Оксана Василівна

На здобуття

Доктор філософії, 051, Соціальні та поведінкові науки. Економіка

Дата захисту

02-08-2021

Опис

У дисертації поглиблено теоретико-методичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо розвитку процесів у секторі ІКТ у контексті становлення цифрової економіки (ЦЕк) в Україні. Уточнено сутність дифузії інновацій (ДІ) як процесу поширення інновацій, руху знань, соціального та комунікаційного процесу. Визначено особливості дифузії різних видів інновацій. Запропоновано розглядати: некомерційне передавання; комерційний трансфер; вільна імітація (спілловер); продаж споживачам інноваційної продукції. Розроблено економічну модель ДІ між передаючою та приймаючою сторонами. Виокремлено аспекти розгляду процесів ДІ (структурний, фінансовий, суб'єктний, просторовий тощо) та фактори їх розвитку на макро-, мезо-, мікро- та індивідуальному рівнях. Розвиток ДІ розглянуто як драйвер прогресу сектору ІКТ і становлення ЦЕк. Визначено особливості цифрових інновацій, які охоплюють різні компоненти ІКТ. Акцентовано увагу на специфіці ДІ у секторі ІКТ; визначено її особливості та моделі опису розвитку відповідних процесів. Методика дослідження ДІ у секторі ІКТ базується на ідеях ноосфери, поєднує різні підходи до дослідження ДІ (макро-, мезо-, мікроаналітичний, організаційний, просторовий тощо). Запропоновано фрейм дослідження ДІ, який узагальнює основні напрями аналізу. Показано стале зростання ІКТ-сектора у світі та інтенсифікацію процесів ДІ, що пов’язано із ЦЕк. Досліджено структуру і проблеми функціонування сектору ІКТ в Україні. Проведено макроекономічний аналіз його особливостей, охоплюючи: структуру; спектр технологій, що розробляються; параметри зайнятості; форми кооперації тощо. Проаналізовано параметри ДІ к секторі ІКТ, охоплюючи показники: інноваційної активності в економіці та у секторі; створення та трансферу технологій; патентування; наукових публікацій. Узагальнено та проаналізовано світові практики підтримки та моделі трансферу високих технологій у США, ЄС, Японії, Китаї. Визначено особливості дифузії ІКТ в Україні, проблеми її розвитку. Узагальнено досвід стартапів з України в просуванні нових ІКТ. Проведено аналіз вітчизняного досвіду розробки інновацій і забезпечення ДІ у секторі ІКТ групи проектів «Noosphere», охоплюючи Noosphere Engineering Schools (NES). Охарактеризовано діяльність у сфері ДІ двох компаній космічної індустрії. Зроблено висновки відносно переваг міжнародного співробітництва, транснаціоналізації НДДКР, нових підходів у маркетингу інновацій. Охарактеризовано основні способи отримання та просування технологій у цій групі проектів. Показано доцільність кластерної форми інтеграції, охоплюючи НДДКР і підготовку фахівців. Проведено аналіз параметрів використання ІКТ у галузях економіки та регіонах України для обґрунтування напрямів розвитку ДІ. Здійснено кластеризацію галузей економіки за показниками використання ІКТ з виокремленням: галузей, що лідирують; галузей, що демонструють середні показники використання; галузей, що відстають. Параметрично показано показано значний цифровий розрив між кластерами галузей. На основі класифікаційного аналізу визначено показники, які найбільш значущі для позиціонування галузей і є пріоритетними для усунення цифрового розриву між ними. Здійснено кластеризацію регіонів України за показниками використання ІКТ з виокремленням: регіону-лідера; регіонів-послідовників; регіонів-аутсайдерів. Параметрично показано цифровий розрив між кластерами регіонів. На основі класифікації визначено показники, які найбільш значущі для позиціонування регіонів і є пріоритетними для усунення цифрового розриву між ними. Обґрунтовано необхідність державної підтримки ДІ, враховуючи специфічні проблеми галузей/регіонів. Розроблено концепцію розвитку процесів ДІ у секторі ІКТ на основі поєднання ноосферного, екосистемного і соціального підходів. Сформульовано принципи та імперативи розвитку цих процесів, враховуючи завдання побудови ЦЕк. Виокремлено стратегічні напрями розвитку процесів ДІ у секторі ІКТ. Акцентовано увагу на необхідності урахування міжнародного аспекту та контексту європейської інтеграції. Наголошується на інноваційної інфраструктури (ІІнф). Визначено принципи і деталізовано напрями удосконалення ІІнф, охоплюючи: загальну та спеціальну, яка покликана забезпечувати ДІ. Запропоновано створення платформи для взаємодії постачальників і споживачів ПЗ. Обґрунтовано необхідність розширення інфраструктурної ролі університетів у розвитку ДІ. Запропоновано заходи щодо розширення ролі NES у цих процесах. Сформульовано засади підвищення результативності державної політики у сфері ДІ у секторі ІКТ (мету, завдання, загально-економічні і секторальні принципи, очікувані результати). Визначено напрями підвищення результативності цієї політики та необхідність синтезу різних форм, стратегічних підходів, інструментарію і методів підтримки ДІ. Обґрунтовано доцільність застосовування спеціальних режимів підтримки ДІ у секторі ІКТ, визначено їх функції та складові. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи моніторингу ДІ за рахунок впровадження ряду нових показників.