Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U102319, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Профілактика невиношування вагітності, ускладненої істміко-цервікальною недостатністю, у жінок з ановуляторним непліддям

Здобувач

Перхулин Оксана Мирославівна,

Керівник Геник Наталія Іванівна
Опонент Юзько Олександр Михайлович
Опонент Хміль Стефан Володимирович
Рецензент Бойчук Олександра Григорівна
Рецензент Римарчук Маріяна Іванівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

17-09-2021

Опис

Дисертація присвячена зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із групи ризику невиношування вагітності, ускладненої істміко-цервікальної недостатності (ІЦН), на основі вивчення гормонального фону, мікробіоценозу статевих шляхів, функціонального стану шийки матки та фетоплацентарного комплексу у осіб з ановуляторним непліддям шляхом удосконалення комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Встановлено чинники ризику розвитку ІЦН у жінок з ановуляторним непліддям: контрольована стимуляція яєчників для циклів з та без використання допоміжних репродуктивних технологій, запліднення in vitro, синдром полікистозних яєчників. Дістало подальшого вивчення стану гормональних особливостей в ІІ та ІІІ триместрах вагітності, які вказують на знижений вміст прогестерону та підвищений рівень пролактину та кортизолу, особливо у жінок, які завагітніли після запліднення in vitro. Доповнено дослідження еластичності тканини шийки матки у вагітних з ІЦН та ановуляторним непліддям, про що свідчить підвищення індексу цервікальної еластографії та зниження коефіцієнту деформації шийки матки в ділянках внутрішнього вічка та цервікального каналу. Обгрунтовано впровадження лікувальних заходів щодо попередження розвитку невиношування вагітності у жінок з ІЦН та ановуляторним непліддям в анамнезі та формування показів для профілактичної корекції невиношування вагітності у вагітних високого ризику з ановуляторним непліддям в анамнезі. Виявлені чинники ризику розвитку ІЦН у жінок після лікування ановуляторного непліддя привели до розробки алгоритму обстеження та формування групи ризику. У терміні вагітності 11-13 тижнів + 6 днів доведено потребу виконання додаткових методів дослідження стану шийки матки (еластографії) у осіб групи ризику. Результати проведеного комплексного обстеження дозволили обґрунтувати застосування оптимізованого підходу ведення вагітності у жінок з ІЦН та ановуляторним непліддям з метою попередження акушерських та перинатальних ускладнень. Ключові слова: невиношування вагітності, істміко-цервікальна недостатність, ановуляторне непліддя, яєчники, матка. Галузь – медицина.