Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102336, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-09-2021 Статус Запланована Назва роботи Профілактика розвитку дисфункції серцево-судинної системи у дітей зі зниженою толерантністю до фізичних навантажень Здобувач Штрах Катерина Василівна, Керівник Рак Лариса Іванівна Опонент Гончарь Маргарита Олександрівна Опонент Іванько Олег Григорович Рецензент Лебець Iрина Степанiвна Рецензент Ніконова Вікторія Вадимівна Опис Метою дослідження було удосконалення ранньої діагностики та прогнозу розвитку дисфункції серця в дітей зі зниженою толерантністю до фізичного навантаження з урахуванням соматотипу, особливостей гемодинаміки, ендотеліальної функції, стану стрес-реалізуючої й стрес-лімітуючої систем. Для вирішення поставлених задач було обстежено 120 підлітків 11-17 років з серцево-судинними розладами (артеріальна гіпертензія (АГ), порушення ритму й провідності), системна дисплазія сполучної тканини (СДСТ). З метою оцінки загальної ситуації на першому етапі було оцінено фізичну активність і толерантність до фізичного навантаження у 342 дітей, що навчалися в середній і старшій школі міста Харкова. Встановлено, що 41,5 % школярів мали знижену толерантність до фізичного навантаження за пробою Руф’є. Серед них в 10,5 % випадків реєструвалося підвищення артеріального тиску і в 24,2 % випадків відзначались порушення, характерні для дисплазії сполучної тканини (ДСТ). В 88,9 % випадків незадовільні результати демонстрували фізично неактивні діти. Для подальшого дослідження, на другому етапі, в умовах стаціонару обстежено 120 підлітків 11-17 років з серцево-судинними розладами (артеріальна гіпертензія (АГ), СДСТ). Діти з органічними ураженнями серця, загостренням хронічних захворювань, вторинною АГ, ожирінням та патологією щитоподібної залози вилучалися із дослідження. Проведено клінічні, антропометричні, інструментальні дослідження, виконано кліно-ортостатичну пробу (КОП), пробу Руф’є, тест «6-хвилинна хода»; визначено функцію судинного ендотелію за пробою з оклюзією. Оцінка стану стрес-реалізуючих систем здійснювалася на підставі визначення добової екскреції катехоламінів із сечею (адреналіну, норадреналіну), вмісту кортизолу й серотоніну в крові; визначався також рівень лактату в крові. У підлітків з АГ знижена толерантність спостерігалася в 65,1 %, у дітей з ДСТ – у 51,0 % випадків. Групу порівняння склали однолітки з АГ та ДСТ та задовільною толерантністю до фізичного навантаження. Було проведено аналіз морфофункціональних характеристик серця, показників загальної гемодинаміки та функції судинного ендотелію в дітей зі зниженою толерантністю до фізичного навантаження з урахуванням характеру соматичної патології та фізичної активності пацієнтів. Встановлено, що знижені адаптаційні можливості частіше реєструвалися в підлітків з низькою фізичною активністю, що найбільш чітко простежувалося в дітей з АГ. Водночас у хлопчиків з АГ зниження толерантності до фізичного навантаження поєднувалося з початковими ознаками ремоделювання серця. Недостатня ендотелійзалежнавазодилатація спостерігалася однаково часто, як на тлі АГ, так і ДСТ, у 57,9 % підлітків. Проаналізовано показники нейрогуморальних систем регуляції та встановлено, що зниження толерантності до фізичного навантаження супроводжувалось підвищенням рівня кортизолу та зниженням рівня серотоніну у крові, як серед дітей з АГ, так і у підлітків із ДСТ. Визначено взаємозв’язок між антропометричними параметрами, функціональними характеристиками серцево-судинної системи й показниками нейрогуморальної регуляції та відокремлено значущі фактори в забезпеченні адекватних адаптаційних реакцій. На заключному етапі дослідження було обґрунтовано алгоритми підвищення фізичної активності дітям, які мають АГ та ДСТ. Розроблено алгоритм спостереження за дітьми зі зниженими адаптаційними можливостями. Дата реєстрації 2021-09-23 Додано в НРАТ 2021-09-23 Закрити