Реєстраційний номер
0821U102340, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-09-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація диференціальної діагностики та лікування анемії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень
Здобувач
Ковчун Анна Володимирівна,
Керівник Приступа Людмила Никодимівна
Опонент Ступницька Ганна Ярославівна
Опонент Конопкіна Людмила Іванівна
Рецензент Романюк Анатолій Миколайович
Рецензент Псарьова Валентина Григорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертація присвячена удосконаленню диференціальної діагностики анемій у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) на підставі визначення вмісту гепсидину та оптимізації лікування анемії хронічного захворювання (АХЗ).
До дослідження були залучені пацієнти із ХОЗЛ у стадії загострення. Для верифікації АХЗ обов’язковими критеріями були: вміст гемоглобіну нижче за референтні значення, вміст розчинних трансферинових рецепторів (рТФР) у межах референтних значень, залізодефіцитної анемії (ЗДА) – вміст рТФР вище від референтних значень.
Дослідження було проведено у два етапи: 1 етап – дослідження лабораторних та клінічних особливостей перебігу ХОЗЛ за наявності АХЗ (увійшло 202 хворих на ХОЗЛ у стадії загострення); 2 – визначення ефективних схем лікування АХЗ у хворих на ХОЗЛ. Для проведення 2-го етапу дослідження було обстежено ще 120 хворих на ХОЗЛ у стадії загострення, з яких у 21 пацієнта було виявлено АХЗ, а 19 з них погодилося взяти участь у дослідженні щодо корекції лікування виявленої у них анемії. Групу контролю становили 62 практично здорові особи.
Усім обстеженим пацієнтам проводили загальноклінічні, лабораторні та інструментальні дослідження, до яких входило визначення вмісту рТФР, гепсидину та С-реактивного протеїну (С-РП). Усім пацієнтам було проведено бронходилятаційну пробу, тест оцінки ХОЗЛ та рівня диспное. Статистична обробка результатів проведена з використанням програми SPSS-21.
Проаналізувавши дані клінічного аналізу крові нами було одержано чотири досліджувані групи: 1-ша група – 144 хворих на ХОЗЛ без анемії, 2-га група – 33 хворих на ХОЗЛ з АХЗ, 3-тя група – 12 хворих на ХОЗЛ з еритроцитозом, 4-та група – 13 хворих на ХОЗЛ із ЗДА. Таким чином, частота анемії у хворих на ХОЗЛ становила 22,7 %, серед яких 28,2 % мали ЗДА, а 71,8 % – АХЗ, у той час як еритроцитоз було виявлено у 6 % хворих.
У хворих на ХОЗЛ з АХЗ, частіше спостерігали кашель, задишку, дифузні хрипи порівняно з хворими інших груп та нижчий рівень ОФВ1 порівняно з хворими без анемії. За наявності анемії (АХЗ або ЗДА) кількість балів за САТ була вищою порівняно з іншими пацієнтами, проте відмінності щодо рівня диспное виявлені не були.
Встановлено, що частота АХЗ зростає відповідно до ступеня обструкції та тяжкості основного захворювання. Статистично значущих відмінностей щодо частоти анемії залежно від ІМТ встановлено не було.
Хворі на ХОЗЛ із ЗДА мали достовірно нижчий вміст сироваткового заліза (СЗ) та феритину. У групі хворих на ХОЗЛ з АХЗ вміст СЗ був достовірно нижчим порівняно з хворими без анемії та еритроцитозом і достовірно вищим порівняно з хворими із ЗДА.
Визначення вмісту гепсидину, С-РП та феритину у хворих на ХОЗЛ з АХЗ продемонструвало їх достовірно вищий вміст порівняно з пацієнтами інших груп. Виявлено негативний кореляційний зв’язок між умістом гепсидину та гемоглобіну та позитивні кореляційні зв’язки між умістом гепсидину та феритином, С-РП.
Згідно з аналізом умісту ЕПО у пацієнтів з АХЗ та ЗДА, хворі з АХЗ мали достовірно нижчий вміст ЕПО порівняно з пацієнтами із ЗДА та групи контролю.
Хворих на ХОЗЛ з АХЗ було поділено на три лікувальні підгрупи: А, В та С. Хворі групи А на додаток до базисного лікування отримували 80 мг двовалентного заліза двічі на добу упродовж 4 тижнів; В – 100 мг сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно тричі на тиждень упродовж 4 тижнів; С групи – 100 мг сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно та рекомбінантний ЕПО людини 3 000 МО підшкірно тричі на тиждень упродовж 4 тижнів. Визначення вмісту гемоглобіну, СЗ, феритину, гепсидину та С-РП проводили до початку лікування, після закінчення лікування загострення (8-ма доба) та після закінчення антианемічного лікування (36-та доба); вміст ЕПО визначали до початку лікування. Оцінювання клінічних симптомів ХОЗЛ та АХЗ, визначення балів за САТ і рівня диспное, а також ОФВ1 проводили на 1-шу та 36-ту доби лікування.
Оцінювання вмісту ЕПО у хворих на ХОЗЛ з АХЗ продемонструвало нам відсутність достовірних відмінностей між групами А – С. Пацієнтам групи С проводили оцінку ризику виникнення ТГВ та ТЕЛА за шкалами Уельса на візиті 2 і наприкінці кожного тижня лікування ЕПО.
Нами було встановлено, що включення сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) та ЕПО до лікування хворих на ХОЗЛ сприяло зниженню вмісту гепсидину, С-РП та феритину порівняно з іншими пацієнтами, що може бути зумовлено плейотропним протизапальним ефектом ЕПО. Крім цього, зазначене комбіноване лікування сприяло збільшенню вмісту гемоглобіну та СЗ, порівняно з пацієнтами інших груп.
Вища протизапальна й антианемічна ефективність комбінованого лікування АХЗ асоційована із зниженням рівня диспное за mMRC, підвищенням показника ОФВ1, покращенням балу за САТ, порівняно з хворими, які отримували монотерапію пероральними та парентеральними препаратами заліза.
Дата реєстрації
2021-09-27
Додано/оновлено в НРАТ
2021-09-27 / 2026-07-01
