Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102460, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-10-2021 Статус Запланована Назва роботи Публічно-приватне партнерство в сучасних економічних умовах (господарсько-правовий аспект). Здобувач Мазалова Айше Османівна, Керівник Задихайло Дмитро Вітольдович Опонент Подцерковний Олег Петрович Опонент Килимник Інна Ігорівна Рецензент Швидка Тетяна Ігорівна Рецензент Мілаш Вікторія Сергіївна Опис Дисертаційна робота спрямована на розроблення підходів до вдосконалення й належного структурування нормативно-правового забезпечення публічно-приватного партнерства (ППП) в Україні, визначення його економічної сутності та розробці на цій основі теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства. У роботі встановлено, що чинний Закон України «Про державно-приватне партнерство» було прийнято без попередньо розробленої концепції ППП як виду господарських зобов’язань або змішаних корпоративних відносин, як особливої форми впливу держави на господарські відносини з метою підвищення їх соціально-економічної ефективності. Саме цим і пояснюються значні змістовні вдосконалення, що були внесені до Закону у 2015 й у 2019 роках, що втім не позбавили конструкцію відносин ППП від низки вагомих недоліків. Чинний Закон України «Про державно-приватне партнерство» хоча й декларує власну мету визначення організаційно-правових засад взаємодії партнерів державних із приватними й основних принципів державно-приватного партнерства на договірній основі, але за змістом регулятивної акцентуації він спрямований у першу чергу на регулювання відносин ППП у сфері будівництва, реконструкції й експлуатації інфраструктурних об’єктів, пов’язаних із забезпеченням суспільної життєдіяльності. Тим більше, цей закон не може бути застосованим до інших договірно-правових форм ППП, що вирізняються своїм суб’єктним складом або специфікою змісту інвестиційного проєкту, а також тих, що пов’язані зі створенням спільно партнерами окремої юридичної особи – суб’єкта господарювання з відповідною статутною метою діяльності. Правовій природі відносин ППП значною мірою притаманна особливість правового становища публічного партнера – суб’єкта організаційно-господарських повноважень, характер діяльності якого визначається змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України. Відтак, усі варіанти (моделі) відносин ППП повинні отримати чіткі законодавчі підстави для реалізації, фіксацію обсягу компетенційних повноважень публічного партнера й регламентацію вжиття необхідних засобів і провадження певних процедур. А тому, ставимо під сумнів правомірність норми, передбаченої п. 2 ст. 4 Закону України «Про державно-приватне партнерство» щодо можливостей застосування ДПП «в інших сферах діяльності, які передбачають надання суспільно-значущих послуг». Чинний Закон України «Про державно-приватне партнерство» є лише законодавчим фрагментом у загальній картині багатоманітності форм, об’єктів і сфер реалізації ППП, що потребують законодавчої врегульованості. Цілком очевидно, що системність правового забезпечення відносин ППП логічно передбачає створення базового Закону України «Про правові засади публічно-приватного партнерства у сфері господарювання» й низки змістовно залежних від нього законів, що забезпечували б функціонування ППП у різних сегментах сфери господарювання, приміром, таких як-от: «Про особливості публічно-приватного партнерства у сфері реалізації інноваційних проєктів», «Про особливості публічно-приватного партнерства у сфері реалізації інфраструктурних інвестиційних проєктів», «Про особливості публічно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі» та ін. Дата реєстрації 2021-10-21 Додано в НРАТ 2021-10-21 Закрити