Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U102478, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Правове забезпечення реалізації права на доступ до екологічної інформації

Здобувач

Демчук Тетяна Ігорівна,

Керівник Сидор Вікторія Дмитрівна
Опонент Шульга Михайло Васильович
Опонент Бондар Олександр Григорович
Рецензент Гавриш Наталя Степанівна
Рецензент Чумаченко Інна Євгенівна

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право. Право

Дата захисту

16-10-2021

Опис

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021. У дисертації здійснено комплексний науковий аналіз питань правового забезпечення реалізації права на доступ до екологічної інформації, сформульовано теоретичні узагальнення та практичні пропозиції, що загалом вирішують важливе наукове завдання і спрямовані на вдосконалення нормативного забезпечення відповідних суспільних відносин.Проведено періодизацію виникнення та розвитку категорії «екологічна інформація», зокрема: 1-й етап (1950-1972 рр.) – проголошення права на отримання та передачу інформації (в тому числі екологічної), передбачене у положеннях Конвенції Ради Європи 1950 року; ІІ-ий етап (1972-1990 рр.) – закріплення Стокгольмською декларацією 1972 р. права на поширення інформації та забезпечення доступу до вільного і безперешкодного обміну інформацією. Даний етап характеризується визнанням екологічних прав людини, тому інформація про стан навколишнього природного середовища віднесена до інформації, яка потребує поширення; ІІІ-ій етап (1990-1998 рр.) – ознаменований закріпленням поняття «екологічна інформація» у Директиві Ради 90/313/ЄЕС. Характерною особливістю даного етапу є включення терміну “екологічна інформація” до правової матерії, а також наповнення даної дефініції ширшим змістом; IV-ий етап (1998 р. – по сьогоднішній день) – пов’язаний з прийняттям Орхуської конвенції, яка безпосередньо містить основне тлумачення терміну «екологічна інформація» та її ратифікацією практично всіма країнами Європи.Проведено розмежування понять «екологічна інформація», «інформація про навколишнє природне середовище», «інформація про навколишнє середовище», «інформація про стан довкілля». Встановлено, що термін «довкілля» є ширшим ніж терміни «навколишнє природне середовище» та «навколишнє середовище» й включає в себе останні. Перелік складових частин довкілля не є вичерпним і охоплює все, що оточує людину, її побут, продукти харчування тощо. Обґрунтовується доцільність використання терміну «екологічна інформація».