Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0821U102520, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Комплексний підхід до діагностики, лікування та профілактики оклюзійних порушень у пацієнтів з каріозними ураженнями зубів.

Здобувач

Олексин Христина Зеновіївна,

Керівник Палійчук Іван Васильович
Опонент Лабунець Василь Аксентійович
Опонент Макєєв Валентин Федорович
Рецензент Ожоган Зіновій Романович
Рецензент Бульбук Олександр Іванович

На здобуття

Доктор філософії, 221, Стоматологія

Дата захисту

29-10-2021

Опис

Робота грунтувалась на вивченні поширеності ураження карієсом 300 студентів, які проживають в регіонах з низьким рівнем фтору. За результатами попереднього обстеження було відібрано 45 пацієнтів із каріозним ураженням перших молярів, 45 обстежених із реставраційними відновленнями перших молярів без урахувань оклюзійних детермінант та 30 осіб з інтактними зубними рядами (контрольна група). Для лікування використовувались методи прямого й непрямого реставраційного відновлення із аналізом оклюзійних співвідношень системою T-Scsn Novus (до лікування, одразу після, 6 і 12 місяців після лікування). Результати оклюзійного аналізу пацієнтів контрольної групи показали рівномірний розподіл жувального навантаження на зубах (8,9 (8,5–9,2) % – премоляри; 13,2 (13,0–13,5) % – перші моляри; 14,0 (13,8–14,3) % – другі моляри). Аналіз оклюзії у 1 групі, свідчить про зниження жувального навантаження безпосередньо на ураженому зубі до 8,2 (6,7–10,1) % (р<0,05) в порівнянні із контрольною групою (13,2 (13,0–13,5) %). Акцент оклюзійного навантаження переноситься на сусідній другий моляр, тобто зуб із більшою площею жувальної поверхні, і збільшується до 17,2 (15,1–22,9) % (р<0,05). Оклюзійний аналіз пацієнтів 2 групи показав, що оклюзійне навантаження виникає безпосередньо на ураженому зубі (18,7 (17,7–21,4) % (р<0,05) та на молярі-антагоністі 17,1 (15,4–17,9) % (р<0,05). Результати одразу, через 6 та 12 місяців після лікування першого моляра у пацієнтів 1 групи свідчать про рівномірний розподіл оклюзійного навантаження на перші та другі моляри, а саме збільшення жувального тиску прямо пропорційне збільшенню площі жувальної поверхні зуба. Жувальне навантаження на відновленому молярі збільшилось до 12,6 (12,3–13,2) % (р<0,05), на сусідньому другому молярі зменшилось до 14,1 (12,8–14,8) % (р<0,05) в порівнянні з даними до лікування. Одразу після, через 6 та 12 місяців після повторного лікування першого моляра у пацієнтів 2 групи ми спостерігаємо наступне. Відсутність оклюзійних інтерферацій безпосередньо на відновленому молярі, тобто зменшення жувального тиску до 12,4 (12,3–12,6) % (р<0,05), що спричинило правильний перерозподіл оклюзійного навантаження на зуби та зменшення оклюзійного тиску на першому молярі до 12,6 (12,5–12,8) % (р<0,05). Ключові слова: оклюзійні порушення, карієс, реставраційні відновлення, аналіз оклюзії, T-Scan Novus. Галузь – медицина.