Реєстраційний номер
0821U102631, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-10-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Сучасні методи візуалізації лімфатичних вузлів при оперативному лікуванні раку передміхурової залози
Здобувач
Пілін Євгеній Вікторович,
Керівник Молчанов Роберт Миколайович
Опонент Щукін Дмитро Володимирович
Опонент Костєв Федір Іванович
Рецензент Кутовий Олександр Борисович
Рецензент Завізіон Віктор Федорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
В дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання, яке полягає у підвищенні ефективності виявлення сторожових лімфовузлів передміхурової залози за рахунок використання методу флуоресцентної інтраопераційної візуалізації з послідуючим встановленням їх ролі в діагностиці лімфатичних метастазів раку простати, що дозволяє оптимізувати об’єм тазової лімфаденектомії за умов радикальної простатектомії та є передумовою вдосконалення технологій ведення онкоурологічних хворих в клініці.
Робота ґрунтується на вивченні, аналізі та оцінці результатів обстеження, лікування та динамічного спостереження 436 хворих на рак передміхурової залози. Дослідження містило два напрямки – ретроспективний і проспективний. Ретроспективне дослідження діагностичної ефективності обмеженої тазової лімфаденектомії і профілю її ускладнень виконано у 377 пацієнтів. До проспективної частини дослідження включено 57 хворих на рак передміхурової залози, прооперованих у період з 2018 по 2020 рік в об’ємі радикальної простатектомії з розширеною або обмеженою тазовою лімфодисекцією, в тому числі – із застосуванням методики виявлення та видалення сторожового лімфатичного вузла в 33 випадках (група дослідження).
Аналіз результатів радикальної простатектоміі з ТЛАЕ за обмеженим протоколом у 377 хворих на рак передміхурової залози показав, що у 32 (8,5 %) пацієнтів виявлялося метастатичне ураження лімфатичних вузлів, з яких 28 (87,5 %) відносились до групи високого, а 4 (12,5 %) – помірного ризику. У групі пацієнтів низького ризику метастатичного ураження лімфатичних вузлів не спостерігалося.
Встановлено, що найбільш частим ускладненням лімфодисекції (18,3%) при позаочеревинному доступі було лімфоцеле. Наявність сполучення навколоміхурового простору з черевною порожниною є чинником, що знижував ризик розвитку лімфоцеле. Проведено оцінку прогностичної ефективності обмеженої лімфаденектомії, яка має більш сприятливий профіль ускладнень у порівнянні з розширеною.
На основі ROC-аналізу показано статистично значиму прогностичну здатність визначення рівня простатоспецифічного антигена для прогнозування ймовірності метастазування в регіонарні лімфовузли з оптимальною точкою відсікання (ПСА>18,4 нг/мл при чутливості Se=61,54 % та специфічності Sр=69,18 %). Отримані дані свідчать, що за наявності рівня загального ПСА вище 18,4 нг/мл діагностична ефективність обмеженої ТЛАЕ підвищується.
В експериментальній частині розроблено модель для вивчення особливостей кровообігу і лімфообігу передміхурової залози, зокрема, верифікації сторожового лімфатичного вузла. За умов моделювання запального процесу в простаті індоціанін зелений розповсюджувався з швидкістю 0,38±0,08 см/хв, що може свідчити про посилення лімфовідтоку при запаленні. Отже, наявність супутнього запального процесу сприяє підвищенню швидкості лімфовідтоку, що слід враховувати при плануванні оперативних втручань при розрахунку часу видалення сторожових лімфатичних вузлів.
З метою визначення ролі сторожових лімфатичних вузлів, а також стандартизації технології їх верифікації проведено проспективне дослідження 57 чоловіків у віці від 49 до 78 років, які отримували лікування в об’ємі радикальної простатектомії з розширеною або обмеженою тазовою лімфодисекцією.
Встановлено, що сторожові лімфатичні вузли найчастіше (85%) розташовувалися в області біфуркації загальної клубової артерії з незначними варіаціями (1-1,5 см) в медіальному і латеральному напрямку. В 6% випадків сторожові вузли виявлялися в ділянці затульної ямки, а 9% – вище зовнішньої клубової артерії на 1 см краніальніше її біфуркації. Кількість СЛВ коливалась від 1 до 4 з кожної сторони (1,70±0,17 та 1,33±0,14 справа і зліва відповідно).
Серед досліджених пацієнтів метастазування в реґіонарні лімфатичні вузли спостерігали у 7 (12%) хворих з pT3-T4 стадією розвитку пухлини. Встановлено, що наявність метастатичного ураження СЛВ достовірно асоціювалась з Т-стадією процесу (r=0,45, р=0,009), загальною сумою балів за шкалою Глісона (r=0,42, р=0,016), рівнем ПСА до оперативного втручання (r=0,44, р=0,010) і, відповідно, з високим ризиком раку ПЗ за критеріями D’Amico (r=0,39, р=0,024).
Ранжування за показником інформативності Кульбака (І) показало, що чільні позиції серед показників, що визначають ймовірність ризику метастатичного ураження сторожових лімфатичних вузлів, посідають: наявність лімфаденопатії (І=3,37), рівні передопераційного ПСА понад 19 нг/мл і кількість позитивних результатів біопсії понад 5 (І=1,88). Отримані критерії можна використовувати як класифікатори під час ухвалення рішення про схильність пацієнта до ризику метастазування у реґіонарні лімфатичні вузли та обґрунтування показань до вибору об’єму оперативного втручання на індивідуальному рівні.
Дата реєстрації
2021-11-23
Додано/оновлено в НРАТ
2021-11-23 / 2026-07-01
