Search academic texts

Information × Registration Number 0821U102639, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 29-10-2021 popup.evolution o Title Intraoperative visualization of sentinel lymph nodes in the surgical treatment of early forms of breast cancer in women Author Savenkov Oleh Yu, popup.head Bereznitsky Yakiv S. popup.opponent Kolesnik Oleksii P. popup.opponent Smolanka Ivan Ivanovich popup.review Poslavska Olexandra Volodymyrivna popup.review Kosharnyi Volodymyr V. Description В дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання, яке полягає в удосконаленні тактики і підвищенні ефективності хірургічного лікування та покращення якості життя жінок, хворих на ранній рак молочної залози, шляхомзменшення об’єму пахвової лімфаденектомії за рахунок застосування технології інтраопераційної флуоресцентної ICG- лімфографії. Робота ґрунтується на вивченні результатів комплексного обстеження, лікування та динамічного спостереження 107 пацієнток з ранніми операбельними формами інфільтративного раку молочної залози (РМЗI-IIа). Основну групу дослідження склали 50 пацієнтокз ранніми формами РМЗ, оперованихіз застосуванням методики інтраопераційної візуалізації сторожового лімфовузла шляхом використання ICG-технології. В контрольній групі (57 жінок)обов’язковою умовою було виконання повного об’єму реґіонарної лімфодисекції І – ІІІ рівня. Комплексне обстеження, лікування та динамічне спостереження 57 пацієнток, яким проведено радикальну мастектомію наряду з повнимоб’ємом реґіонарної лімфодисекції І – ІІІ рівня, показало, що в переважній більшості випадків (93,0%) таке оперативне втручання визнане надмірним, недоцільним та інвалідизуючим, оскільки виявляло позитивний кореляційний зв’язок з частотою розвитку післяопераційних побічних явищ та ускладнень, зокрема, вторинної лімфедеми (r=0,38; р < 0,001), і вірогідно знижувало показники якості життя. Доведено, що альтернативою реґіонарній лімфаденектомії І – ІІІ рівня для категорії пацієнток з раннім РМЗ з клінічно неураженими лімфатичними вузлами є дисекція сторожового лімфовузла (СЛВ) з використанням методу його інтраопераційної флуоресцентної візуалізації за ICG-технологією, яка характеризується простотою відтворення, високою чутливістю і специфічністю, відсутністю необхідності спеціальної підготовки хворого і променевого навантаження, що дозволяє рекомендувати її застосування в клінічній практиці для діагностики метастазів як в СЛВ, так і в реґіонарних лімфовузлах. Показано, що в групі пацієнток, у яких застосовувалась інтраопераційна ICG-технологія, частота знаходження сигнальних лімфатичних вузлів становила 100%, що підтверджує високу надійність діагностичних характеристик методу та їх відповідність міжнародним стандартам. При цьому середня кількість досліджених сигнальних лімфатичних вузлів варіювала від 2 до 3, а характер хірургічного втручання не впливав на кількість досліджених СЛВ (2,5 ± 0,2), що відповідало загальноприйнятим критеріям. Порівняльним аналізом перебігу раннього післяопераційного періоду та термінів перебування в стаціонарі пацієнток основної і контрольної клінічної групи встановлено, що у хворих, в яких застосовувалась інтраопераційна ICG-технологія, тривалість післяопераційної лімфореї, її об’єм, а також загальна кількість проведених ліжко-днів були в 4,8 рази (р < 0,001), 2,7 рази (р < 0,001) і в 4,6 рази (р < 0,001) відповідно статистично значимо меншими, ніж в групі контролю. Продемонстровано, що розвиток вторинної лімфедеми (ВЛ) руки на стороні оперативного втручання мав місце в пізньому післяопераційному періоді у 2 з 10 хворих основної групи (20%) і у 16 з 57 хворих референтної групи (28,1%), яким виконувалась реґіонарна лімфодисекція. При цьому терміни виявлення перших ознак вторинної лімфедеми в групі контролю, зокрема, збільшення окружності верхньої кінцівки в стандартних зонах вимірювання на 0,5-2,5 см порівняно з інтактною кінцівкою, варіювали від 12 до 24 місяця, досягаючи максимуму статистично значимої різниці в межах 3- 4,5 см (р <0,05) через 30-36 місяців після оперативного втручання. Встановлено, що значущимфактором, що обумовлював розвиток ВЛ після хірургічного лікування ранніх форм РМЗ, був показник індексу маси тіла (r = 0,45; р < 0,001). Показано, щопараметри фізичного, психічного та соціального функціонування у жінок з раннім РМЗ після виконання аксилярної лімфаденектомії І – ІІІ рівня були суттєво нижчими, ніж у пацієнток, оперованих з приводу раннього раку молочної залози зі збереженням пахвового лімфатичного колектора, за всіма шкалами. Так, найзначніше у хворих страждало рольове функціонування, що відображало виражене обмеження як обсягу, так і виду їх повсякденної діяльності: коефіцієнт RPжінок групи контролю був на 46,6% статистично значимо нижчим (p < 0,01), ніж у пацієнток основної групи. При цьому порівняний характер змін спостерігався і щодо маркерів фізичного здоров’я та життєвої активності, рівень зниження яких в контрольній групі хворих складав 33,1% (p < 0,01) і 41,5% (p < 0,01) відповідно в порівнянні з пацієнтками основної клінічної групи. Для покращення результатів пошуку СЛВ рекомендується використання технології флуоресцентної ICG-навігації та ICG-камери. Зменшення обсягу реґіонарної лімфодисекції у хворих на ранні форми РМЗ повинно бути рекомендовано до впровадження в клінічну практику всіх лікарняних закладів України, які надають сертифіковану спеціалізовану онкологічну допомогу. Registration Date 2021-11-24 popup.nrat_date 2021-11-24 Close