Реєстраційний номер
0821U102639, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-10-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Інтраопераційна візуалізація сторожового лімфовузла при хірургічному лікуванні ранніх форм раку молочної залози у жінок
Здобувач
Савенков Олег Юрійович,
Керівник Березницький Яків Соломонович
Опонент Колеснік Олексій Петрович
Опонент Смоланка Іван Іванович
Рецензент Пославська Олександра Володимирівна
Рецензент Кошарний Володимир Віталійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
В дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання, яке полягає в удосконаленні тактики і підвищенні ефективності хірургічного лікування та покращення якості життя жінок, хворих на ранній рак молочної залози, шляхомзменшення об’єму пахвової лімфаденектомії за рахунок застосування технології інтраопераційної флуоресцентної ICG- лімфографії.
Робота ґрунтується на вивченні результатів комплексного обстеження, лікування та динамічного спостереження 107 пацієнток з ранніми операбельними формами інфільтративного раку молочної залози (РМЗI-IIа). Основну групу дослідження склали 50 пацієнтокз ранніми формами РМЗ, оперованихіз застосуванням методики інтраопераційної візуалізації сторожового лімфовузла шляхом використання ICG-технології. В контрольній групі (57 жінок)обов’язковою умовою було виконання повного об’єму реґіонарної лімфодисекції І – ІІІ рівня.
Комплексне обстеження, лікування та динамічне спостереження 57 пацієнток, яким проведено радикальну мастектомію наряду з повнимоб’ємом реґіонарної лімфодисекції І – ІІІ рівня, показало, що в переважній більшості випадків (93,0%) таке оперативне втручання визнане надмірним, недоцільним та інвалідизуючим, оскільки виявляло позитивний кореляційний зв’язок з частотою розвитку післяопераційних побічних явищ та ускладнень, зокрема, вторинної лімфедеми (r=0,38; р < 0,001), і вірогідно знижувало показники якості життя.
Доведено, що альтернативою реґіонарній лімфаденектомії І – ІІІ рівня для категорії пацієнток з раннім РМЗ з клінічно неураженими лімфатичними вузлами є дисекція сторожового лімфовузла (СЛВ) з використанням методу його інтраопераційної флуоресцентної візуалізації за ICG-технологією, яка характеризується простотою відтворення, високою чутливістю і специфічністю, відсутністю необхідності спеціальної підготовки хворого і променевого навантаження, що дозволяє рекомендувати її застосування в клінічній практиці для діагностики метастазів як в СЛВ, так і в реґіонарних лімфовузлах.
Показано, що в групі пацієнток, у яких застосовувалась інтраопераційна ICG-технологія, частота знаходження сигнальних лімфатичних вузлів становила 100%, що підтверджує високу надійність діагностичних характеристик методу та їх відповідність міжнародним стандартам. При цьому середня кількість досліджених сигнальних лімфатичних вузлів варіювала від 2 до 3, а характер хірургічного втручання не впливав на кількість досліджених СЛВ (2,5 ± 0,2), що відповідало загальноприйнятим критеріям.
Порівняльним аналізом перебігу раннього післяопераційного періоду та термінів перебування в стаціонарі пацієнток основної і контрольної клінічної групи встановлено, що у хворих, в яких застосовувалась інтраопераційна ICG-технологія, тривалість післяопераційної лімфореї, її об’єм, а також загальна кількість проведених ліжко-днів були в 4,8 рази (р < 0,001), 2,7 рази (р < 0,001) і в 4,6 рази (р < 0,001) відповідно статистично значимо меншими, ніж в групі контролю.
Продемонстровано, що розвиток вторинної лімфедеми (ВЛ) руки на стороні оперативного втручання мав місце в пізньому післяопераційному періоді у 2 з 10 хворих основної групи (20%) і у 16 з 57 хворих референтної групи (28,1%), яким виконувалась реґіонарна лімфодисекція. При цьому терміни виявлення перших ознак вторинної лімфедеми в групі контролю, зокрема, збільшення окружності верхньої кінцівки в стандартних зонах вимірювання на 0,5-2,5 см порівняно з інтактною кінцівкою, варіювали від 12 до 24 місяця, досягаючи максимуму статистично значимої різниці в межах 3- 4,5 см (р <0,05) через 30-36 місяців після оперативного втручання.
Встановлено, що значущимфактором, що обумовлював розвиток ВЛ після хірургічного лікування ранніх форм РМЗ, був показник індексу маси тіла (r = 0,45; р < 0,001).
Показано, щопараметри фізичного, психічного та соціального функціонування у жінок з раннім РМЗ після виконання аксилярної лімфаденектомії І – ІІІ рівня були суттєво нижчими, ніж у пацієнток, оперованих з приводу раннього раку молочної залози зі збереженням пахвового лімфатичного колектора, за всіма шкалами. Так, найзначніше у хворих страждало рольове функціонування, що відображало виражене обмеження як обсягу, так і виду їх повсякденної діяльності: коефіцієнт RPжінок групи контролю був на 46,6% статистично значимо нижчим (p < 0,01), ніж у пацієнток основної групи. При цьому порівняний характер змін спостерігався і щодо маркерів фізичного здоров’я та життєвої активності, рівень зниження яких в контрольній групі хворих складав 33,1% (p < 0,01) і 41,5% (p < 0,01) відповідно в порівнянні з пацієнтками основної клінічної групи.
Для покращення результатів пошуку СЛВ рекомендується використання технології флуоресцентної ICG-навігації та ICG-камери. Зменшення обсягу реґіонарної лімфодисекції у хворих на ранні форми РМЗ повинно бути рекомендовано до впровадження в клінічну практику всіх лікарняних закладів України, які надають сертифіковану спеціалізовану онкологічну допомогу.
Дата реєстрації
2021-11-24
Додано/оновлено в НРАТ
2021-11-24 / 2026-07-01
