Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102662, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-11-2021 Статус Запланована Назва роботи Вибір анестезіологічного забезпечення оперативних втручань на нижніх кінцівках у пацієнтів травматологічного профілю Здобувач Коробко Еліна Юріївна, Керівник Опарін Анатолій Георгійович Опонент Лизогуб Микола Віталійович Опонент Коломаченко Віталій Іванович Рецензент Бабалян Володимир Олександрович Рецензент Курсов Сергій Володимирович Опис У дисертації визначено ефективний метод анестезіологічного забезпечення при оперативних втручаннях у пацієнтів з приводу травм нижніх кінцівок на підставі змін показників гемодинаміки, рівня маркерів стресу, показників варіабельності серцевого ритму, інтенсивності болю, психоемоційного стану у періопераційному періоді. Відповідно до поставленої мети застосовували методи: анамнестичні, інструментальні, лабораторні, шкальні, психологічні, математичні і статистичні, що дало змогу отримати досить повну інформацію для оцінки об’єкта дослідження. Клінічною базою дослідження стало відділення анестезіології та інтенсивної терапії та відділення травматології КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня». Для досягнення поставленої мети було обстежено 125 пацієнтів з травмами нижніх кінцівок, яким було показано проведення операцій металоостеосинтезу . Середній вік пацієнтів склав 43,72 ± 1,02 роки. Усіх пацієнтів було розподілено на групи залежно від методу анестезії. Дослідження стрес відповіді проводилося завдяки визначенню рівнів маркерів стресу (глюкоза, кортизол, інсулін,). Рівень глюкози – глюкозо-оксидазним методом за допомогою тест-систем «Глюкоза СпЛ 100» виробництва ТОВ «СпайнЛаб» (Україна). Рівень кортизолу в сироватці крові визначали імуноферментним методом за допомогою набору реагентів «Вектор-Бест-Україна». Рівень інсуліну – імуноферментним методом за допомогою набору реагентів «Вектор-Бест-Україна». Дослідження психоемоційного стану оцінювалась за допомогою анкетування за шкалою Спілбергера-Ханіна. У дисертації уточнено дані щодо змін психоемоційного стану пацієнтів в періопераційному періоді при оперативних втручаннях на нижніх кінцівках в умовах різних видів анестезіологічного забезпечення. Встановлено, що більшість пацієнтів усіх груп мали високий рівень тривожності: понад 45 балів – ситуативна тривожність 88 (70%) пацієнтів, особистісна тривожність  80 (64%). Під час анкетування на 3 етапі дослідження у пацієнтів всіх груп рівень тривожності достовірно знижувався в порівнянні з 1 етапом дослідження (p < 0,05). Але у пацієнтів ІІ та IV груп ці зміни були більш виразними. Кількість пацієнтів залежно від рівня тривожності протягом дослідження достовірно знижувалася у порівнянні з 1 етапом (p < 0,05). Уточнено дані щодо змін показників гемодинаміки, лабораторних маркерів стресу, показника інтенсивності болю, варіабельності серцевого ритму на різних етапах дослідження при оперативних втручаннях на нижніх кінцівках в умовах різних видів анестезіологічного забезпечення. Аналіз динаміки основних показників виявив більш виражені зміни у пацієнтів II та IV груп на 2 та 3 етапах дослідження. Ці зміни були обумовлені додатковою седацією пропофолом. Доповнено уявлення про взаємозв’язок ситуативної та особистісної тривожності до операції та після оперативного втручання між показниками гемодинаміки, лабораторними маркерами стресу, показником інтенсивності болю та варіабельністю серцевого ритму при оперативних втручаннях на нижніх кінцівках у пацієнтів травматологічного профілю. У пацієнтів групи І встановлено значний кореляційний зв’язок СТ д/о ‒ кортизол д/о (r = 0,623; p = 0,001) та ОТ д/о ‒ кортизол д/о (r = 0,594; p = 0,001). У пацієнтів групи ІІ також встановлені кореляційні зв’язки СТ д/о ‒ ВАШ д/о (r = 0,370; p = 0,041), СТ д/о ‒ кортизол д/о (r = 0,475; p = 0,007), ОТ д/о ‒ кортизол д/о (r = 0,882; p = 0.001). У пацієнтів групи ІІІ був виявлений кореляційний зв’язок СТ д/о ‒ ВАШ д/о (r = 0,478; p = 0,007) та ОТ д/о ‒ ВАШ д/о (r = 0,418; p = 0,019) У пацієнтів групи IV суттєвих ознак впливу показників стресової реакції не було лише ОТ п/о ‒ СТ п/о (r = 0,907; p = 0,001). Наявність великої кількості кореляційних зв’язків між показниками тривожності та лабораторними маркерами стресу на 1 етапі дослідження може свідчити про наявність стресової реакції перед оперативним втручанням. Спираючись на результати дослідження, було розроблено алгоритми щодо метода вибору анестезіологічного забезпечення оперативних втручань на гомілці та стегні. Дата реєстрації 2021-11-26 Додано в НРАТ 2021-11-26 Закрити