Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102862, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-11-2021 Статус Запланована Назва роботи Ранні ознаки розвитку стеатозу та фіброзу печінки у підлітків хворих на ювенільний ідіопатичний артрит Здобувач Павлова Ольга Сергіївна, Керівник Страшок Лариса Анатоліївна Опонент Марушко Тетяна Вікторівна Опонент Шевченко Наталія Станіславівна Рецензент Єлоєва Заліна Володимирівна Рецензент Шутова Олена Валентинівна Опис Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню ранніх ознак розвитку стеатозу та фіброзу печінки в 104 дітей віком від 10 до 18 років, хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА), на підставі вивчення клініко-інструментальних ознак та біохімічних показників функціонального стану печінки, а також вмісту адипонектину, фактора росту фібробластів, фактора росту ендотелію судин і фактора росту гепатоцитів. Встановлено, що більшість пацієнтів, хворих на ЮІА, мають скарги з боку шлунково-кишкового тракту (47,12 %), які притаманні функціональним змінам печінки. При цьому їх характер залежить від вікових особливостей, від віку дебюту захворювання та режиму дозування метотрексату. Абдомоінальний біль, зниження апетиту, нудота та блювання частіше спостерігається у пацієнтів 10–13 років (55,36 %; p ˂ 0,001). Діти молодшого віку більшою мірою скаржаться на больовий синдром та блювання (p ˂ 0,001). При розпочатку ЮІА у віці понад 15 років, переважають зниження апетиту та нудота (p ˂ 0,01). Не встановлено вірогідних закономірностей порушень самопочуття підлітків з ЮІА з урахуванням варіанту, активності хвороби, тривалості та наявності метотрексату (МТХ) у складі комплексної терапії. Разом з цим, зазначені зміни виявляються частіше за умов використання МТХ у дозі менше 10 мг/м2/тиждень проти більшого дозування (p ˂ 0,05). Для з'ясування наявності процесів фіброзоутворення в дітей, хворих на ЮІА, на першому етапі були визначені математичні індекси фіброзу (APRI, AAR, FIB-4). Встановлено, що у більшості пацієнтів індекси фіброзу виявились підвищеними (APRI — у 62,50 %, AAR — у 67,31 % випадків) і значно перевищували за частотою як скарги хворих, так і сонографічні зміни (p ˂ 0,01), незалежно від статі та віку пацієнта. Найчастіше розрахункові індекси фіброзу збульшувались у дітей, що захворіли у віці старше 15 років (підвищення індексу APRI у 66,67 % випадків та індексу AAR у 100 % хворих, що було вірогідно частіше в порівнянні з пацієнтами, дебют ЮІА яких припадав на молодший вік (p ˂ 0,01). Кореляційний аналіз не виявив вірогідних зв’язків зі статево-віковими характеристиками хворих та особливостями перебігу ЮІА за винятком позитивного зв’язку незначної сили всіх індексів фіброзу із вмістом ревматоїдного фактора (РФ) (p ˂ 0,05). Значною мірою індекси фіброзу корелювали з віком пацієнтів, статтю (переважали у хлопчиків), біохімічними показниками (ГГТ, ЛФ, холестерин, β-ліпопротеїди) й особливостями терапії (кумулятивною дозою МТХ (p ˂ 0,05)). Найбільша кількість кореляційних зв’язків індексів фіброзу встановлено при олігоартикулярному варіанті ЮІА. При поліартикулярному варіанті ЮІА індекси фіброзу мали взаємозв’язок із показниками імунологічної активності. У разі недиференційованого артриту формування фіброзу було пов’язано з віком пацієнта та дебютом ЮІА, титром антистрептолізину О (АСЛ-О), та ступенем активності захворювання. За умов отримання хворими МТХ індекси фіброзоутворення переважно пов’язані зі серопозитивністю. У пацієнтів, які не приймали МТХ, індекси фіброзу залежали від варіанту ЮІА та активності ферментів (ГГТ, ЛДГ). Фактор росту фібробластів – маркер формування фіброзу - здебільшого виявився високим у хлопчиків (33,33 %), дітей старше 14 років, та при дебюті ЮІА після 15 років, олігоартикулярному варіанті (30,95 %), переважно середній активності ЮІА (63,89 %) та не залежав від наявності в складі терапії МТХ, і частіше при його дозі від 10 до 12,5 мг/м2 поверхні тіла. Фактор росту гепатоцитів, який асоціюється з репаративними процесами в печінці, був високим у дівчат (30,65 %), у пацієнтів 10–14 років, дебюті ЮІА у віці 3–5 років, поліартикулярному варіанті артриту та його високій активності, водночас не залежав від дозування МТХ. У дітей, хворих на ЮІА, отримано кореляційні взаємозв’язки адипонектину з віком пацієнта, активністю захворювання, JADAS-27, тривалістю ЮІА та кумулятивною дозою МТХ. Встановлено, що фактор росту ендотелію судин корелював із концентрацією ЦІК, фактор росту фібробластів був у взаємозвязку з активністю захворювання за JADAS-27, ШОЕ, АСЛ-О та ЦІК. Рівень молекулярних регуляторів активації клітин був зумовлений переважно показниками активності ЮІА (ШОЕ, JADAS-27, ЦІК, АСЛ-О), незалежно від статі пацієнта та варіанту перебігу захворювання. Для дівчаток, пацієнтів з оліго- та поліартикулярним варіантом ЮІА маркери фіброзоутворення мали зв’язок із кумулятивною дозою МТХ і тривалістю захворювання. Зі зростанням активності захворювання збільшувалися кореляційні зв’язки маркерів фіброзу із показниками активності та змінами функціонального стану печінки. У дітей, які отримували МТХ, маркери фіброзоутворення були у взаємозалежності з показниками функціонального стану печінки, активності ЮІА та титрів АСЛ-О. Дата реєстрації 2021-12-20 Додано в НРАТ 2021-12-20 Закрити