Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0821U102911, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 10-12-2021 Статус Запланована Назва роботи Естопель як загальний принцип міжнародного права Здобувач Мануїлова Анна Іванівна, Керівник Ківалова Тетяна Сергіївна Опонент Трояновський Олександр Васильович Опонент Громовенко Костянтин Вікторович Рецензент Сурілова Олена Олексіївна Рецензент Бєлогубова Оксана Олександрівна Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 – «Міжнародне право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Міністерство освіти і науки України, Одеса, 2021. Дисертація є першим в українській науці міжнародного права спеціальним комплексним дослідженням принципу естопеля як загального принципу міжнародного права. У роботі представлено низку авторських понять, концепцій, ідей та висновків, які характеризуються науковою новизною. У дисертації розкрито особливості розвитку принципу естопеля на різних етапах становлення міжнародного права, встановлено зв’язок між принципом естопеля та його юридичною основою – принципом добросовісності, проведено розмежування принципу естопеля з інститутом односторонніх актів держави, на підставі чого обґрунтовано самостійний характер принципу естопеля, який за своєю суттю і спрямованістю регулятивного впливу є абсолютно самостійним принципом права і як один із загальних принципів права (за змістом ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН) входить в систему джерел міжнародного права. Естопель розкривається як загальноправовий принцип, який існує нарівні з принципами добросовісності, змагальності, належного виконання взятих на себе зобов’язань і в певному сенсі є їх продовженням. Розкрито завдання та функції естопеля у регулюванні міжнародних відносин. Його завдання полягає у запобіганні несправедливому відхиленню однієї держави від раніше зайнятої позиції з певного питання факту чи права, прийнятої іншою державою в якості основи для вчинення нею певних дій або утримання від них, яке, якщо воно не буде дотримано, буде діяти на шкоду іншій державі. Доведено, що, виконуючи притаманну йому стабілізуючу роль у сучасному міжнародному праві, естопель забезпечує через припис послідовності поведінки держав юридичну безпеку суб’єктів міжнародного права. Функціональна спрямованість принципу естопеля у зазначеному напрямку обумовлена його двоєдиним значенням – якістю норм процесуального і матеріального права. У процесуальному праві під естопелем слід розуміти правило або принцип, згідно з яким сторона спору не має права змінювати свою правову позицію на протилежну, якщо в результаті такої недобросовісної суперечливої поведінки завдається шкода протилежній стороні, а також порушуються основоположні принципи процесуального права, зокрема, добросовісності та змагальності. В матеріальному праві під естопелем розуміється правовий механізм, що регулює можливість оскарження нікчемності зобов’язання на підставі недобросовісної поведінки сторони. Іншими словами, естопель в матеріально-правовому сенсі – це свого роду превенція, яка забороняє сторонам посилатися на неукладеність або недійсність зобов’язання після виконання його умов, якщо своєю поведінкою вони вже підтвердили наявність волі на його виконання. Дата реєстрації 2021-12-21 Додано в НРАТ 2021-12-21 Закрити