Реєстраційний номер
0821U102912, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-12-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Порядок ухвалення судових рішень у цивільному процесі України
Здобувач
Прохоров Павло Анатолійович,
Керівник Голубєва Неллі Юріївна
Опонент Кравцов Сергій Олександрович
Опонент Ізарова Ірина Олександрівна
Рецензент Андронов Ігор Володимирович
Рецензент Стоянова Тетяна Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Одеська юридична академія"
Опис
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.
Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного процесуального права спеціальним комплексним дослідженням теоретичних та практичних особливостей порядку ухвалення судового рішення.
У дисертації виокремлено структурні елементи механізму ухвалення судового рішення у цивільному судочинстві як особливого виду правозастосовчої діяльності, до яких варто віднести: суб’єкта діяльності з ухвалення рішень, що володіє певним колом повноважень; об’єкт судового рішення; мета ухвалення судового рішення; підстави ухвалення судового рішення; етапи ухвалення судового рішення.
Визначено основні функції інституту присяжних, серед яких: 1) політична, яка спрямована на додержання вимог Конституції України, щодо участі народу при здійсненні правосуддя; 2) правотворча – за участі присяжних народ шляхом винесення судового рішення створює прецедент (у країнах англо-американської системи права) чи формує певну судову практику; 3) сприяння примиренню сторін, яка наявна в англо-американській системі, суть якої полягає в можливості сторін вирішити спір, до передачі справи на розгляд присяжним, знаючи як зазвичай такого роду справи вирішуються присяжними; 4) підвищення рівня довіри до судової влади внаслідок участі у вирішення справи непрофесійних суддів – представників народу; 5) підвищення правосвідомості громадян, у разі якщо присяжні беруть участь у справі, то будуть значно краще розуміти норми матеріального та процесуального права, що діють у такій державі; 6) легітимація судових рішень.
Запропоновано забезпечити одноособовий розгляд окремих категорій справ в суді апеляційної інстанції, зокрема: апеляційних скарг на ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Обґрунтовано необхідність забезпечення таємниці наради суддів замість таємниці нарадчої кімнати, тобто тих обговорень, які відбуваються і поза межами нарадчої кімнати, і під час підготовки проектів судових рішень, окремих думок. Наявність інституту окремої думки вказує на можливість паралельного обговорення декількох проектів судових рішень, декількох альтернативних варіантів окремих думок: такі обговорення можуть відбуватися і поза межами нарадчої кімнати, якщо суд оголосив вступну та резолютивну частину. Слід забезпечити можливість обговорення тексту судового рішення не тільки всередині колегіального складу суду, а й між суддею-доповідачем та його помічником. Очевидно, що під час підготовки проекту судового рішення помічник судді отримує певні вказівки від судді щодо його бачення обґрунтування судового рішення, а тому фактично такі дії можуть бути розцінені як вимушене порушення таємниці нарадчої кімнати, адже суд не може дати належну вказівку, не виказуючи ходу обговорення чи аргументів, які були виказані іншими суддями. Під час складання окремих думок суддя, що доручає складення її проекту помічникові, так само не може дати повноцінної настанови без виказування тих положень судового рішення, що були підтримані більшістю.
Визначено випадки коли ухвалення окремої думки судді є обов’язковим для учасника колегії, який незгідний з основним текстом рішення по цивільній справі.
Вдосконалено наукові положення про те, що судові рішення, зокрема ухвали поділяться на усні (вербальні/протокольні) та письмові. Уточнено, що протокольні ухвали не набувають письмової форми у зв’язку із їх внесенням до протоколу судового засідання, адже секретар судового засідання не може точно відобразити мотиви суду з прийняття відповідної ухвали, висновки суду та інший важливий зміст судового рішення, викладеного в усній формі.
Дата реєстрації
2021-12-21
Додано/оновлено в НРАТ
2021-12-21 / 2026-07-01
