Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0822U100010, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-12-2021 Статус Запланована Назва роботи Артеріальна гіпертензія у хворих на ревматоїдний артрит: клініко-патогенетичні особливості та лікування Здобувач Стахова Аліна Петрівна, Керівник Кондратюк Віталій Євгенович Опонент Приступа Людмила Никодимівна Опонент Міщенко Лариса Анатоліївна Рецензент Бичков Олег Анатолійович Рецензент Нішкумай Ольга Іванівна Опис Навіть за умов відсутності супутньої CC патології, у пацієнтів з РА відзначається суттєве зростання кардіо-васкулярного ризику до 51%. У хворих на РА АГ виявляється вдвічі частіше, характеризується гіршим контролем і частим поєднанням з РАГ. У 32,7% пацієнтів з РА реєструється доклінічний атеросклероз, який характеризується більш раннім і швидким розвитком, збільшуючи кардіо-васкулярний ризик. Залишається складною проблемою лікування АГ у разі поєднання її з РА. Спіронолактон рекомендовано призначати хворим на РАГ при відсутності контролю АТ. Доведено, що спіронолактон може запобігти або зменшити явища фіброзу міокарда та покращити кардіо-васкулярний прогноз. Блокада мінералокортикоїдних рецепторів призводить до зменшення частоти виявлення атеросклеротичних бляшок, ендотеліальної дисфункції та активності запалення. Призначення спіронолактону може спричиняти зниження рівнів TNF-α та ІЛ-6 у хворих на РА. Разом з тим залишається нез’ясованим питання щодо особливостей перебігу, патогенезу та лікування хворих на АГ, зокрема РАГ, у разі поєднання з РА. Мета дослідження: на основі комплексного вивчення структурно-функціонального стану серця та магістральних артерій, системної гемодинаміки, показників добового моніторування артеріального тиску (АТ) з визначенням циркадного ритму АГ, цитокінового статусу, когнітивних, тривожно-депресивних порушень та якості життя, встановити клініко-патогенетичні особливості та оптимізувати терапію хворих на РАГ у поєднанні з РА. Завдання: 1. Оцінити системну гемодинаміку, структурно-функціональний стан серця, магістральних артерій, ендотеліальну функцію, сумарний ризик серцево-судинних ускладнень у хворих на АГ і її резистентну форму у поєднанні з РА. 2. Визначити параметри та особливості циркадного ритму АТ за даними добового моніторування у хворих на АГ і її резистентну форму у поєднанні з РА. 3. Визначити рівні матриксної металопротеінази-3, про (ІЛ-6) і протизапальних (ІЛ-10) цитокінів у хворих на АГ і її резистентну форму у поєднанні з РА. 4. Визначити поширеність, структуру та характер когнітивних порушень, тривожно-депресивних розладів та якості життя у хворих на АГ і її резистентну форму у поєднанні з РА. 5. Дослідити зв’язок між структурно-функціональним станом серця, магістральних артерій, добовим профілем АТ, ендотеліальною дисфункцією, рівнем матриксної металопротеінази-3, ІЛ-6, ІЛ-10, когнітивними та тривожно-депресивними порушеннями, активністю, давністю, особливостями та ефективністю базисної терапії у хворих на РА у поєднанні з РАГ із визначенням несприятливих ознак перебігу останньої. 6. Провести порівняльний аналіз впливу тривалої комбінованої антигіпертензивної терапії залежно від додавання спіронолактону на структурно-функціональний стан серця та магістральних артерій, добові параметри АТ, ендотеліальну функцію, рівень матриксної металопротеінази-3, ІЛ-6, ІЛ-10, когнітивні, тривожно-депресивні розлади та якість життя на тлі однотипної специфічної хвороб-модифікуючої протиревматичної терапії у хворих на РАГ у поєднанні з РА. Наукова новизна. Отримані наукові дані щодо поширеності АГ та РАГ та оцінений сумарний ризик серцево-судинних ускладнень у хворих при поєднанні її з РА. На підставі проведеного комплексного дослідження структурно-функціонального стану серця та магістральних артерій, добового профілю АТ, маркерів запалення, рівнів ІЛ-6, ІЛ-10, когнітивного та психо-емоційного статусу хворих на РАГ у поєднані з РА розширено знання, щодо особливостей перебігу АГ у разі наявності РА, що пов’язано із тривалістю поєднаної патології, ступенем активності РА, наявністю системних проявів та ефективністю терапії РА. Отримані наукові дані щодо патологічних зрушень добового профілю АТ у хворих на АГ залежно від наявності та особливостей перебігу РА. Вперше показано, що у хворих на РАГ у поєднанні з РА домінуючими формами порушення циркадного ритму АТ є night-pеakers і non-dippers. Доповнено знання щодо порушень структурного стану загальних сонних артерій і ендотеліальної функції у хворих на РАГ у поєднанні з РА. Дістало подальший розвиток уявлення щодо патогенезу гіпертензивного серця у хворих на РАГ у поєднанні з РА. Доведено, що наявність РА у хворих на РАГ характеризується виразнішими порушеннями когнітивної функції, психо-емоційного стану та зниженням якості життя. Вперше визначені взаємозв’язки між порушенням структурно-функціонального стану серця, магістральних артерій та показниками ДМАТ, рівнями про- та протизапальних цитокінів у хворих на АГ у поєднанні з РА. Доповнені наукові дані щодо інтерлейкіну-6 як найбільш значимого маркера лабораторної активності та ефективності лікування хворих на РАГ при поєднанні з РА. Дата реєстрації 2022-01-03 Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити