Реєстраційний номер
0822U100010, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
22-12-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Артеріальна гіпертензія у хворих на ревматоїдний артрит: клініко-патогенетичні особливості та лікування
Здобувач
Стахова Аліна Петрівна,
Керівник Кондратюк Віталій Євгенович
Опонент Приступа Людмила Никодимівна
Опонент Міщенко Лариса Анатоліївна
Рецензент Бичков Олег Анатолійович
Рецензент Нішкумай Ольга Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Навіть за умов відсутності супутньої CC патології, у пацієнтів з РА відзначається суттєве зростання кардіо-васкулярного ризику до 51%. У хворих на РА АГ виявляється вдвічі частіше, характеризується гіршим контролем і частим поєднанням з РАГ. У 32,7% пацієнтів з РА реєструється доклінічний атеросклероз, який характеризується більш раннім і швидким розвитком, збільшуючи кардіо-васкулярний ризик. Залишається складною проблемою лікування АГ у разі поєднання її з РА. Спіронолактон рекомендовано призначати хворим на РАГ при відсутності контролю АТ. Доведено, що спіронолактон може запобігти або зменшити явища фіброзу міокарда та покращити кардіо-васкулярний прогноз. Блокада мінералокортикоїдних рецепторів призводить до зменшення частоти виявлення атеросклеротичних бляшок, ендотеліальної дисфункції та активності запалення. Призначення спіронолактону може спричиняти зниження рівнів TNF-α та ІЛ-6 у хворих на РА. Разом з тим залишається нез’ясованим питання щодо особливостей перебігу, патогенезу та лікування хворих на АГ, зокрема РАГ, у разі поєднання з РА.
Мета дослідження: на основі комплексного вивчення структурно-функціонального стану серця та магістральних артерій, системної гемодинаміки, показників добового моніторування артеріального тиску (АТ) з визначенням циркадного ритму АГ, цитокінового статусу, когнітивних, тривожно-депресивних порушень та якості життя, встановити клініко-патогенетичні особливості та оптимізувати терапію хворих на РАГ у поєднанні з РА.
Завдання:
1. Оцінити системну гемодинаміку, структурно-функціональний стан серця, магістральних артерій, ендотеліальну функцію, сумарний ризик серцево-судинних ускладнень у хворих на АГ і її резистентну форму у поєднанні з РА.
2. Визначити параметри та особливості циркадного ритму АТ за даними добового моніторування у хворих на АГ і її резистентну форму у поєднанні з РА.
3. Визначити рівні матриксної металопротеінази-3, про (ІЛ-6) і протизапальних (ІЛ-10) цитокінів у хворих на АГ і її резистентну форму у поєднанні з РА.
4. Визначити поширеність, структуру та характер когнітивних порушень, тривожно-депресивних розладів та якості життя у хворих на АГ і її резистентну форму у поєднанні з РА.
5. Дослідити зв’язок між структурно-функціональним станом серця, магістральних артерій, добовим профілем АТ, ендотеліальною дисфункцією, рівнем матриксної металопротеінази-3, ІЛ-6, ІЛ-10, когнітивними та тривожно-депресивними порушеннями, активністю, давністю, особливостями та ефективністю базисної терапії у хворих на РА у поєднанні з РАГ із визначенням несприятливих ознак перебігу останньої.
6. Провести порівняльний аналіз впливу тривалої комбінованої антигіпертензивної терапії залежно від додавання спіронолактону на структурно-функціональний стан серця та магістральних артерій, добові параметри АТ, ендотеліальну функцію, рівень матриксної металопротеінази-3, ІЛ-6, ІЛ-10, когнітивні, тривожно-депресивні розлади та якість життя на тлі однотипної специфічної хвороб-модифікуючої протиревматичної терапії у хворих на РАГ у поєднанні з РА.
Наукова новизна. Отримані наукові дані щодо поширеності АГ та РАГ та оцінений сумарний ризик серцево-судинних ускладнень у хворих при поєднанні її з РА.
На підставі проведеного комплексного дослідження структурно-функціонального стану серця та магістральних артерій, добового профілю АТ, маркерів запалення, рівнів ІЛ-6, ІЛ-10, когнітивного та психо-емоційного статусу хворих на РАГ у поєднані з РА розширено знання, щодо особливостей перебігу АГ у разі наявності РА, що пов’язано із тривалістю поєднаної патології, ступенем активності РА, наявністю системних проявів та ефективністю терапії РА. Отримані наукові дані щодо патологічних зрушень добового профілю АТ у хворих на АГ залежно від наявності та особливостей перебігу РА. Вперше показано, що у хворих на РАГ у поєднанні з РА домінуючими формами порушення циркадного ритму АТ є night-pеakers і non-dippers. Доповнено знання щодо порушень структурного стану загальних сонних артерій і ендотеліальної функції у хворих на РАГ у поєднанні з РА. Дістало подальший розвиток уявлення щодо патогенезу гіпертензивного серця у хворих на РАГ у поєднанні з РА. Доведено, що наявність РА у хворих на РАГ характеризується виразнішими порушеннями когнітивної функції, психо-емоційного стану та зниженням якості життя. Вперше визначені взаємозв’язки між порушенням структурно-функціонального стану серця, магістральних артерій та показниками ДМАТ, рівнями про- та протизапальних цитокінів у хворих на АГ у поєднанні з РА. Доповнені наукові дані щодо інтерлейкіну-6 як найбільш значимого маркера лабораторної активності та ефективності лікування хворих на РАГ при поєднанні з РА.
Дата реєстрації
2022-01-03
Додано/оновлено в НРАТ
2022-03-09 / 2026-07-01
