Реєстраційний номер
0822U100083, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-12-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Стратегічне управління розвитком молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах
Здобувач
Шупик Сергій Миколайович,
Керівник ВАРЧЕНКО Ольга Миронівна
Опонент Радько Віталій Іванович
Опонент Шиян Наталія Іванівна
Рецензент Паска Ігор Миколайович
Рецензент Гринчук Юлія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Білоцерківський національний аграрний університет
Опис
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання щодо стратегічного управління розвитком молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах.
У дослідженні поняття «розвиток» розглядається як незворотний прогресивний процес кількісного росту та якісних змін у системі в довгостроковому періоді, який відбувається під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища при максимальній реалізації сформованого потенціалу, з метою досягнення якісної трансформації системи шляхом набуття нових характеристик, спроможних забезпечити високу стійкість до негативного впливу зовнішнього середовища в стратегічному аспекті.
Аргументовано, що формування та реалізації стратегії росту сільгосппідприємств молочного скотарства являє собою сукупність взаємопов’язаних базових методичних положень, які покладаються в основу логіки процесу розробки стратегії росту підприємства. Інтегрований підхід до формування та реалізації стратегії росту підприємства базується на поєднанні стратегічного планування, процесної та вартісно-орієнтованої концепції, який характеризується наступним: необхідністю стратегічного підходу в контексті здійснення активних якісних змін; наявністю фінансових компетентностей з метою реалізації вартісно-орієнтованого підходу.
Доведено, що оцінка середовища функціонування підприємств молочного скотарства повинна базуватися на основі урахування загальної методології стратегічного управління, особливостей галузі та сільськогосподарського виробництва в цілому. Стратегічне управління розвитком підприємства повинно здійснюватися на основі системного підходу із розглядом як об’єкта системного аналізу діяльність з виробництва молока в умовах мінливості та невизначеності середовища функціонування.
Обґрунтовано, що стратегія функціонування підприємств молочного скотарства повинна орієнтуватися на інноваційний тип розвитку, що сприятиме досягненню цілей щодо розширення виробничого потенціалу галузі та підвищення вартості підприємства, реалізація яких забезпечується ефективною діяльністю. Із цією метою запропоновано систему основних і додаткових показників, обґрунтовано їх групи із виділенням технологічної, соціально-економічної, інноваційної та екологічної ефективності.
На основі системного підходу ідентифіковано фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які формують для сільськогосподарських товаровиробників з виробництва молока як загрози, так і нові можливості. Серед чинників внутрішнього середовища сільськогосподарських підприємств молочного скотарства, які позитивно впливають на стратегічний розвиток, виділено такі: наявність та оптимальна структура основних та оборотних засобів; раціональний підбір і розміщенням персоналу; раціональне використання кормових угідь; покращення породного складу стада; розвиток матеріально-технічної бази; підвищення коефіцієнта оновлення основних засобів і рівня механізації та автоматизації технологічних процесів; впровадження інноваційних технологій утримання худоби й годівлі; додержання наукових вимог відтворення стада; реалізація інтегрованої диверсифікації; розвиток системи планування та прогнозування, нормування і контролю витрат; формування системи мотивації працівників, гнучкої системи управління та відповідне соціальне забезпечення працівників.
Встановлено, що за період дослідження в розвитку молочного скотарства характерні наступні тенденції: зменшення удвічі кількості сільгосппідприємств порівняно із 2008 р.; скорочення чисельності поголів’я великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах (у січні 2021 р. на 3,4% порівняно з аналогічним періодом 2020 р. – до 1 млн голів, у т.ч. поголів’я дійних корів зменшилося до 422,8 тис. голів); спад обсягів виробництва молока та зниження рівня споживання населенням молока та молочних продуктів; зростання обсягів імпорту як молока-сировини, так і молочної продукції; значне недовикористання потужностей молокопереробних підприємств.
Доведено, що господарства, які утримують менше 50 корів, не мають перспектив для досягнення прибутковості виробництва молока; малі підприємства, що утримують від 50 до 200 корів, лише в короткостроковій перспективі забезпечуватимуть беззбиткове ведення галузі; середні підприємства, які утримують від 200 до 500 корів та великі (500 корів і більше), є конкурентоспроможними на ринку молока.
Дата реєстрації
2022-01-05
Додано/оновлено в НРАТ
2022-03-09 / 2026-07-01
