Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0822U100167, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-12-2021 Статус Запланована Назва роботи Репрезентації спортивно-художніх дійств у ХХ – поч. ХХІ ст.: соціокультурні виміри Здобувач Мащенко Іванна Олегівна, Керівник Шейко Василь Миколайович Опонент Герчанівська Поліна Евальдівна Опонент Алфьорова Зоя Іванівна Рецензент Кислюк Костянтин Володимирович Рецензент Александрова Марина Вячеславівна Опис Визначено провідні види існування протоформ спортивно-художніх дійств (навмахії, гладіаторські бої, лицарські турніри, турніри з фехтування та гри в м’яча, марші, проходження військ, стрільба, їзда верхи)у полі видовищньої культури. Доведено, що окремі ознаки спортивно-мистецької колаборації простежуються в культурі, починаючи від доби Античності й до початку ХХ ст. Основуючись на фактологічному матеріалі воєнно-фізкультурних парадів, Всесоюзних парадів фізкультурників, Спартакіади народів СРСР, Всесвітніх фестивалів молоді та студентів і церемоній відкриття й закриття Олімпійських ігор, показано, що спортивно-художні дійства виокремлюються як морфологічне ціле в соціокультурному просторі протягом ХХ ст. у СРСР. Установлено, що спортивно-художні дійства як елемент святкової культури, залежно від масовості та регіонального спрямування,розкривають пошану спортивним традиціям та ідеалам, а також у знаково-символічній формі презентують історико-культурну складову міста й країни. З’ясовано, що візуально-звукове оформлення в спортивно-художніх дійствах здійснюється через символічні знакові системи (кольорову драматургію, побудову художнього фону, світлове оформлення та музичну експлікацію). Такі елементи семантичної складової спортивно-художніх дійств стають інструментом транслювання ідейних засад авторів-постановників у міжнародний глядацький простір. Охарактеризовано спортивно-художні дійства як цілісну культуротворчу систему, формами передачі культурного коду якої стає репрезентація спортивних ритуалів, обрядів та культурних цінностей міста або країни. Так, культуровмісна цінність ритуально-обрядової частини залежить від масштабу дійствта їх локального рівня, в яких репрезентуються спортивні традиції та міфологічні сюжети як ретроспекція культурного минулого країни й еталонного зразка. У процесі дослідження було виявлено, що домінуюча складова в дійстві ритуально-обрядової частини наявна вцеремоніях відкриття й закриття Олімпійських, Європейських, Азіатських ігор, Універсіади, а другорядна – у масових музично-гімнастичних виставах «Аріран», у відкритті стадіонів «Донбас Арена», «Арена Львів», НСК «Олімпійський», 75-річчі ФК «Шахтар» та передматчевих церемоній EURO 2012. Визначено, що художня частина в дійстві через міфологічне, історичне світосприйняття та культурне надбання, залежно від регіональних та етнічних особливостей, сценічно репрезентує історико-культурне минуле та сучасне території проведення спортивно-художніх дійств. Визначено специфіку складових суб’єкта спортивно-художніх дійств, які реалізуються в трьох культурно-мистецьких модусах: сценічної експлікації ідейними модератором інститутів влади; задіяні учасників дійства як персонажів та глядача як інструменту впровадження спортивно-художніх дійств у світову культуру. Ідейний модератор (художньо-постановча група) виступає розробником художнього задуму і спрямовує комунікативне повідомлення на споживання глядачем. Образ влади в спортивно-художніх дійствах тоталітарних країн презентується персоніфіковано та маніпулятивно, у демократичних країнах – імпліцитно, де відбувається апелювання до національної гідності й формування позитивного іміджу на міжнародній арені. Доведено, що суб’єктом-персонажем у соціокультурних вимірах є історичні, міфологічні й алегоричні герої, які стають учасниками сценічного дійства. Художня інтерпретація історичної постаті залежить від побудови самого образу (ознака певного історичного часу, життєвий шлях та результат діяльності), а також від його репрезентації на сценічній площині (людина-минулого, людина-сьогодення; герой як продукт діяльності митця). Сценічний показ міфологічних персонажів (хтонічних істот, першопредків, богів та культурних героїв) дає підстави говорити про актуалізацію міфу та його втілення в сучасному полі культури в різних символічних і змістовних модифікаціях. Дата реєстрації 2022-01-11 Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити