Реєстраційний номер
0822U100200, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-12-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Трансформація потреб споживачів в умовах інформаційно-мережевої економіки
Здобувач
Залужний Антоній Леонідович,
Керівник Сазонець Ігор Леонідович
Опонент Лещенко Марина Миколаївна
Опонент Білозубенко Володимир Станіславович
Рецензент Мальчик Мар’яна Василівна
Рецензент Самолюк Наталія Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет водного господарства та природокористування
Опис
У дисертаційній роботі досліджено потреби та особливості їх трансформації в умовах інформаційно-мережевої економіки у контексті реалізації міждисциплінарного підходу з урахуванням ролі на споживчому ринку нового типу споживача ‒ прос’юмера, який приходить на зміну споживачу ‒ конс’юмеру.
В окресленій проблемній площині вперше здійснено експлікацію феномена прос’юмеризму та визначено основні різновиди його функціонування в інформаційно-мережевій економіці (DIY-практики, «цифровий прос’юмеризм», «культура співучасті», фандомні спільноти, фріланс, шерінг, конектід, кауч-серфінг та ін.), що потребує втілення інноваційних рішень у сферу товарного виробництва та сферу послуг на основі долучення до цих процесів прос’юмерів на партнерських засадах.
Водночас на основі аналізу комунікаційно-маркетингових факторів моди, реклами і бренду диференційовано потреби споживачів демонстративного споживання в нових умовах господарювання на елітарне та наслідувальне. Саме виявлення двох типів демонстративного споживання уможливлює дослідження демонстративності як у площині показу матеріального достатку, так і прояву індивідуальності, творчості, інтелекту, що сприяє створенню умов для ефективного регулювання потреб на споживчому ринку інформаційно-мережевої економіки.
Проаналізовано теоретико-методологічні засади біологічного, екологічного, економічного, психологічного, релігієзнавчого і соціологічного дискурсу осмислення сутнісного розуміння потреб соціально-економічного буття людини та особливостей їх систематизації на основі реалізації міждисциплінарного підходу. Показано, що залежно від сфери наукового знання висвітлюються різні аспекти специфіки функціонування потреб. Адже з урахуванням суб’єкта потреб, яким може виступати біологічний організм, особистість, соціум, релігійний суб’єкт, економічний суб’єкт, закладаються основи дослідження потреб різними науковими вченнями, що унеможливлює створення єдино правильної класифікації.
Обґрунтовано взаємозалежність основних понять дослідження: «потреби», «блага», «споживач», «споживання», «конс’юмеризм», «прос’юмеризм», які дали можливість виявити місце споживача у сфері економічної діяльності та деталізувати сутнісний зміст поняття «економічні потреби». Відстежено формування нової природи зв’язків між економічними суб’єктами, що базується на інформаційно-мережевих відносинах з метою впорядкованості їх взаємодій. Інформація у цьому контексті набуває статусу товару, послуг, ресурсів і постає істотним джерелом додаткової вартості.
Проаналізовано вплив обсягу реалізованих Інтернет-послуг, показників мобільного зв’язку, поштової та кур’єрської діяльності та рівня забезпечення населення персональними комп’ютерами, планшетами та ноутбуками на результативний показник ВВП на душу населення. Парна кореляція та регресія між результуючим показником та зазначеними факторами інформаційно-комунікаційного простору продемонструвала досить тісний зв’язок.
Стверджується, що під впливом інформаційних технологій змінюється система переваг споживача. Формується нова модель споживача з характерними орієнтирами на задоволення потреб нематеріального виміру, що ускладнється в контексті багатоваріантного вибору. Доведено, що саме в умовах інформаційно-мережевої економіки має місце перехід від пріоритету виробника до людини-споживача та її потреб, що набуває втілення в моделі споживачів двох типів, а саме: конс’юмера та прос’юмера. Якщо представником масового споживання постає споживач-конс’юмер, то в межах постіндустріальної економіки на її вищому інформаційному рівні розвитку особлива роль належить споживачам-прос’юмерам.
Обґрунтовано, що найбільш поширеним різновидом споживачів інформаційно-мережевої економіки є споживач-конс’юмер як типовий представник суспільства масового споживання. Удосконалено дві альтернативні форми практичної реалізації феномена конс’юмеризму в умовах інформаційно-мережевої економіки, а саме: макдональдизація як споживання потреб масового, стандартизованого характеру та кастомізація як явище творчої індивідуалізації попиту, що демонструють складність та неоднозначність конс’юмеризму, а також потребу його переосмислення в економічній площині для розробки основних напрямків економічної політики на споживчому ринку.
Доведено, що на зміну «економічній людині», з властивим їй прагненнями задоволення матеріальних потреб у постіндустріальній економіці приходить «людина творча», з потребами творчої самореалізації і розвитку інтелектуальних можливостей, представником якої власне і є «виробники-споживачі». Саме споживачі-прос’юмери ‒ це активні професійні споживачі, які впливають на виготовлення унікальної продукції шляхом ліквідації стандартизації й одноманітності крізь призму генерування нових ідей, інноваційних технологій, неординарних підходів та постійного пошуку нового.
Дата реєстрації
2022-01-14
Додано/оновлено в НРАТ
2022-03-09 / 2026-07-01
