Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0822U100226, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-12-2021 Статус Запланована Назва роботи Емоційні і патоперсонологічні предиктори постстресової психологічної дезадаптації у військослужбовців Державної Прикордонної Служби України Здобувач Черняєв Михайло Михайлович, Керівник Маркова Маріанна Владиславівна Опонент Омельянович Віталій Юрійович Опонент Камінська Анна Олексіївна Рецензент Загуровський Володимир Михайлович Рецензент Гурницький Олександр Володимирович Опис Мета дослідження – на основі вивчення клініко-психологічних особливостей, емоційних і патоперсонологічних предикторів постстресової психологічної дезадаптації у військослужбовців Державної Прикордонної Служби України, які брали участь у бойових діях, розробити систему заходів їх психологічної корекції. В ході роботи проаналізовано психоемоційний та аддиктивний статус ВС ДПС України, які брали участь у бойових діях; виявлені інтрапсихічні особистісні особливості й поведінкові патерни у даного контингенту, та проведено оцінку їх психосоціального функціонування. На основі ідентифікації емоційних і патоперсонологічних предикторів ППД у в ВС ДПСПрактичне значення одержаних результатів забезпечується розробленою й впровадженою в клінічну практику системою заходів психокорекції ППД у ВС ДПС України, ефективність якої стосовно покращення психоемоційного стану та якості життя бійців, переконливо доведена.України, які брали участь у бойових діях обґрунтовано, розроблено і впроваджено систему заходів її психологічної корекції. В результаті роботи встановлено, що основними клініко-психологічними феноменами, асоційованими з ППД у ВС ДПС України, визначено: наявність афективних розладів рівня легкої депресії (субдепресії), коморбідних проявів аддиктивної поведінки на рівні ризикованого або шкідливого вживання алкоголю, тютюну, кави (чаю), каннабіоїдів, седативних і стимулюючих препаратів, переїдання, перегляду телевізійних передач, користування інтернетом, комп’ютерними та азартними іграми. Психосоціальними дескрипторами ППД у даного контингенту є зниження рівню загальної соціально-психологічної адаптації та якості життя. В результаті кореляційного аналізу було встановлено патогенетичні і психопатогенні зв’язки між станом психоемоційної сфери, індивідуально-психологічною предиспозицією та проявами адиктивної поведінки, а також між індивідуально-типологічними характеристиками, напруженістю адиктивного статусу, і станом соціально-психологічної адаптації і життєстійкості: більшість аддиктивних проявів (за винятком залежності від роботи) збільшуються при зростанні проявів депресії, натомість, життєстійкість знижується при активізації адиктивної поведінки, що також стосується і соціально-психологічної адаптації. Прояви гіпертимії закономірно збільшують показники адаптації, життєстійкості та якості життя, а депресії і іпохондрії – зменшують. Спираючись на результати дослідження патоперсонологічної сфери та диференціації клініко-психологічної специфіки патопсихологічних проявів, було виділено два варіанти ППД: з переважанням афективної лабільності, дратівливості, експлозивності, агресивності (афективно-агресивний варіант – 39 осіб), і з переважанням стійких тривожно-депресивних проявів та астенізації (астено-депресивний варіант – 64 особи). Обстежені з афективно-агресивним варіантом ППД характеризувалися нестійкістю емоцій і наявністю внутрішнього конфлікту з різноспрямованими тенденціями, амбивалентністю самооцінки, надмірними домаганнями, які суттєво залежали від поточного емоційного стану і зовнішніх умов, спонтанністю вчинків, низькою конформністю, що створювало сприятливий психологічний ґрунт для формування адиктивної поведінки, а також психосоматичних розладів. ППД у цих осіб перебігала за експлозивним типом, з поганим контролем за афективними реакціями і схильністю до руйнівної агресії. У обстежених з астено-депресивним варіантом ППД переважали прояви астенічного реагування зі схильністю до розчарування, песимізму, незадоволеності собою та власними життєвими перспективами, глибокими переживаннями, невпевненістю в собі, вираженою афіліативною потребою, тривожно-помисливими тенденціями. Вони характеризувались емоційною напруженістю з наявністю іпохондричної симптоматики, концентрацією на неприємних соматичних і психічних (страх, тривога, депресія) відчуттях. Вони демонстрували пасивну, позицію, сензитивність, залежність від думки оточуючих, високу тривожність, рефлексивність, надмірну самокритичність. ППД у таких осіб перебігала за астенічним типом, з переважанням гіпоактивності, зниження настрою, зростання тривоги, схильністю до обсесивно-компульсивних проявів і ритуалів як засобів контролю негативних емоцій і переживань. Спираючись на виявлені закономірності щодо клініко-психологічних особливостей, а також характеру і відмінностей ППД у ВС ДПС України, які брали участь у бойових діях, науково обґрунтована і розроблена комплексна система заходів психокорекції дезадаптивних проявів у зазначеного контингенту осіб, зміст якої диференціюється в залежності від варіанту ППД. При афективно-агресивному варіанті ППД психокорекційні заходи спрямовані на корекцію агресії, дратівливості, емоційної лабільності, збудливості, навчання ВС контролю емоційної сфери та психопатологічних проявів, формування адекватної соціальної взаємодії. Дата реєстрації 2022-01-14 Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити