Реєстраційний номер
0822U100249, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-12-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Клінічні, лабораторні та імунологічні зміни при вірусному гепатиті С, залежно від ступеня фіброзу печінки і лікування
Здобувач
Лішневська Анастасія Геннадіївна,
Керівник Чемич Микола Дмитрович
Опонент Рябоконь Олена В'ячеславівна
Опонент Юрко Катерина Володимирівна
Рецензент Малиш Ніна Григорівна
Рецензент Мелеховець Оксана Костянтинівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертаційна робота містить новий підхід до розв’язання наукового завдання, діагностики хронічного вірусного гепатиту С (ХВГС) і передбачає визначення концентрації галектину-9 (Гал-9) у сироватці крові хворих для встановлення виразності фіброзу печінки, ступеню запалення, цирозу та спленомегалії, прогнозування розвитку автоімунних порушень.
З метою удосконалення діагностики цирозу, прогнозування імунологічних порушень при хронічному вірусному гепатиті С на підставі вивчення клінічних, гематологічних, біохімічних, інтегративних особливостей перебігу залежно від схеми противірусної терапії та концентрації галектину-9, до дослідження були залучені пацієнти за таких умов: наявність ХВГС, підтвердженого методом ПЛР (якісна). Усі обстежені нами пацієнти підписували інформовану добровільну згоду на проведення діагностики та лікування (форма № 003-6о). Дослідження було проведено у чотири етапи. На перших трьох етапах було обстежено 287 пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С та 55 практично здорових осіб, які проходили профілактичний медичний огляд в університетській клініці СумДУ. На четвертому етапі концентрацію галектину-9 визначено у 68 інфікованих та 20 осіб з групи порівняння. Усі групи були репрезентативні за віком та статтю.
Було встановлено, що при ХВГС переважають особи молодого віку (47,74 %), чоловічої статі (64,80 %), з 1в генотипом HCV (52,30 %), помірним фіброзом печінки (31,36 %) і мінімальною активністю (73,17 %) (р<0,05). Серед ймовірних шляхів інфікування, на які вказують хворі переважають - лікування у стоматолога (61,67 %), хірургічні втручання та маніпуляції (61,32 %). Доведено, що у пацієнтів з ХВГС серед клінічної симптоматики, найвиразнішими є астеновегетативний синдром (81,88 %) і відчуття тяжкості у правому підребер'ї (64,76 %), при об'єктивну обстеженні – гепатомегалія (74,21 %) (р<0,05).
Встановлено залежність гематологічних змін від схеми ПВТ: через 4 тижні у обстежених, що отримують подвійну і потрійну терапію зменшується кількість лейкоцитів (у 1,5 та 1,6 раза), еритроцитів (у 1,1 при обох схемах) та підвищується ШОЕ (у 2,2 та 2,8), а при подвійній терапії додатково зменшується кількість тромбоцитів (у 1,2) (р<0,05); при використанні ПППД зменшується лише вміст еритроцитів, гемоглобіну та збільшується ШОЕ (р<0,05). У біохімічному аналізі крові при усіх схемах ПВТ знижуються активність трансаміназ та вміст загального білірубіну.
Зміни інтегративних показників у інфікованих вказують на зростання ступеню невпорядкованості лейкоцитарної формули, превалювання клітинного імунітету (підвищення Ілімф), напруження імунореактивності та адаптаційного потенціалу щодо імунної відповіді (підвищення КР), переважає активація макрофагальної системи порівняно з мікрофагальною (зниження ІСНМ) та превалюють процеси гіперчутливості негайного типу (зниження ІСЕЛ), посилюється автоімунний компонент порівняно з інфекційним (підвищуються ІЛГ і ІЛ ШОЕ) (р<0,05). У хворих з інтерфероновмісною терапією відмічається посилення імунореактивності (збільшення Ілімф) та запалення автоімунного генезу (підвищенняІЛ ШОЕ, ІЛГ).
В осіб, які перебувають на терапії за схемою ІФН+рибавірин та ІФН+рибавірин+софосбувір, через 12 тижнів лікування посилюються автоімунні процеси (збільшується значення АТПО та кількість проміжних значень ANA та позитивних показників АМА). У всіх групах кількість АТТГ не змінюється.
Підтверджено, що при збільшенні значень F (METAVIR), FIB-4 і APRI підвищується ймовірність виникннення телеангіектазій, спленомегалії (р <0,05). Пряма кореляція фіброзу печінки з інтегративними показниками свідчить про наростання інфекційно-запального процесу (ІПТ), підтверджує наростання автоімунних процесів (ІЛ ШОЕ), зниження імунореактивності (ІІР, ІСНМ, ІСЛМ) та зростання невпорядкованості лейкоцитарної формули (ентропія).
Підвищення вмісту галектину-9 вказує на збільшення ступеню фіброзу, оскільки його концентрація корелює із збільшенням показників F (METAVIR), APRI, FIB-4 та зменшенням кількості тромбоцитів (р <0,05). Концентрація галектину- 9 вище 3929 пг/мл вказує на розвиток цирозу печінки (AUC=0,813, Se – 75,0 %, Sp – 81,2 %), вище 4829 пг/мл – на спленомегалію (AUC=0,944, Se – 100 %, Sp – 88,9 %). Чим вища концентрація галектину-9 на 4 тиж. ПВТ, тим більша вірогідність виявлення позитивних АNA на 12 тиж. лікування (AUC=0,773, Se – 75,0 %, Sp – 68,7 %).
Дата реєстрації
2022-01-17
Додано/оновлено в НРАТ
2022-03-09 / 2026-07-01
