Реєстраційний номер
0822U100259, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-12-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Вплив комплексного лікування на показники клініко-функціонального статусу та якості життя у хворих на бронхіальну астму та ожиріння
Здобувач
Заікіна Юлія Олександрівна,
Керівник Кочуєва Марина Миколаївна
Опонент Зайков Сергій Вікторович
Опонент Богомолов Артемій Євгенійович
Рецензент Березняков Ігор Геннадійович
Рецензент Опарін Анатолій Георгійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська медична академія післядипломної освіти
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання внутрішньої медицини – покращенню функціонального стану і якості життя та визначенню прогностичних предикторів їх позитивної динаміки у хворих на бронхіальну астму з ожирінням на тлі комплексного лікування в умовах різних схем терапії.
Протягом останніх десятиліть спостерігається суттєве збільшення кількості хворих на бронхіальну астму (БА), при цьому серед них значно зросла кількість хворих, які мають надлишкову вагу чи ожиріння. Зростає захворюваність серед усіх вікових категорій населення, у тому числі і в осіб молодого віку, що є важливою медико-соціальною та економічною проблемою. Обидва патологічні процеси мають хронічний перебіг та за своєю природою є багатофакторними.
Наявність ожиріння підвищує ризик розвитку БА в 4 рази, погіршує контроль та перебіг БА, знижує реакцію на стандартну терапію інгаляційними кортикостероїдами (ІКС). Надлишкова вага та ожиріння визначають більш тяжкий перебіг та гірший прогноз БА: пацієнти з даною коморбідністю частіше госпіталізуються та довше перебувають на стаціонарному лікуванні, потребують збільшення медикаментозної терапії та мають нижчі показники якості життя в порівнянні з пацієнтами з нормальною масою тіла.
Однак, на сьогодні майже відсутні клінічні дані щодо оцінки впливу та критеріїв ефективності комплексного лікування на показники клініко-функціонального статусу та якості життя в пацієнтів з БА на тлі підвищеної маси тіла та ожиріння. Актуальність даного питання зумовила проведення нашого дослідження.
Метою дослідження було покращення функціонального стану і якості життя та визначення прогностичних предикторів їх позитивної динаміки у хворих на бронхіальну астму з ожирінням на тлі комплексного лікування.
Для досягнення мети були сформовані й визначені наступні завдання :
1. Провести порівняльне дослідження показників клініко-лабораторного, функціонального статусів та якості життя хворих із бронхіальною астмою середнього ступеня тяжкості в залежності від маси тіла та визначити вплив підвищення маси тіла на перебіг бронхіальної астми.
2. Оцінити динаміку показників клініко-функціонального статусу та якості життя у хворих із бронхіальною астмою та підвищеною масою тіла після 6 місяців комплексної терапії, яка представлена медикаментозним лікуванням, дієтичним режимом та комплексом реабілітаційних заходів, та провести порівняльний аналіз із динамікою показників у групі пацієнтів, що не лікувалися за програмою фізичної реабілітації.
3. Вивчити динаміку показників клініко-функціонального статусу та якості життя у хворих із бронхіальною астмою та підвищеною масою тіла після 6 місяців медикаментозної терапії, дієтичного режиму та комплексу фізичної реабілітації відповідно до рівня підвищення маси тіла.
4. Вивчити зв’язки вихідних клініко-лабораторно-функціональних показників хворих на БА середнього ступеня тяжкості з підвищеною масою тіла зі ступенем динаміки показника контролю симптомів БА і зі ступенем динаміки індексу маси тіла (ІМТ) після 6-місячного комплексного лікування із використанням реабілітаційних заходів та визначити предиктори ефективності цієї комплексної терапії відповідно до її впливу на стан контролю симптомів БА та величину індексу маси тіла.
5. На основі визначення детермінант ефективності комплексного лікування впродовж 6 місяців хворих на БА середнього ступеня тяжкості з підвищеною масою тіла відповідно до змін контролю симптомів БА і значення ІМТ розробити способи індивідуального прогнозування впливу терапії на інтегральні показники перебігу коморбідності «БА-Ожиріння» - контроль симптомів БА та ІМТ.
Для досягнення поставленої мети дослідження було проведено комплексне обстеження 102 хворих чоловіків та жінок віком 35-60 років із БА з підвищеною масою тіла (ІМТ ≥25<40 кг/м2) та 30 пацієнтів на БА з нормальною масою тіла (ІМТ від 18,5 до 24,9 кг/м2). Обидві групи були однієї вікової категорії із незначною різницею у віці. Середній вік у групі хворих з нормальним ІМТ становив 51,43±6,92 років, у групі з підвищеним ІМТ – 51,44±6,83 кг/м2 (p>0,05). Також не було суттєвих відмінностей у статевому складі груп з нормальним та підвищеним ІМТ. Усі хворі на БА отримували довгостроково базисну терапію, яка складалася з інгаляцій фіксованої в єдиному інгаляторі комбінації ІКС будесоніду у дозі 160 мкг та бета - 2 агоніста пролонгованої дії (β2АПД) 4,5 мкг формотеролу в якості базисної контролюючої терапії та терапії на вимогу (MART-режим).
Розроблені способи індивідуального прогнозування впливу комплексної терапії протягом 6 місяців із включенням реабілітаційних заходів на інтегральні показники перебігу коморбідності «БА-Ожиріння» - контроль симптомів БА та ІМТ; у якості предикторів підвищення контролю симптомів БА запропоновано використання рівня ОФВ1 > 68% і рівня у крові IgE > 1200 МО/л; у якості предикторів зниження ІМТ на > 5% запропоновано використання рівня ДАТ > 80 мм рт. ст. та вмісту у крові ХС ЛПНЩ > 3,6 ммоль/л.
Дата реєстрації
2022-01-18
Додано/оновлено в НРАТ
2022-03-09 / 2026-07-01
