Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0822U100260, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-12-2021 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація хірургічного лікування гострої бластоматозної жовтяниці при дистальному раку жовчовивідних шляхів і підшлункової залози з урахуванням гепаторенального синдрому Здобувач Косулін Станіслав Валерійович, Керівник Вінник Юрій Олексійович Опонент Бойко Валерій Володимирович Опонент Шкваровський Ігор Володимирович Рецензент Велігоцький Микола Миколайович Рецензент Мамонтов Іван Миколайович Опис Хірургічне лікування хронічних злоякісних захворювань біліопанкратодуоденальної зони залишається найбільш складною проблемою онкології та абдомінальної хірургії, що підтверджується низькою резектабельністю, високим операційним ризиком і незадовільними найближчими і віддаленими результатами. Сьогодні, незважаючи на підвищений інтерес дослідників до проблеми хірургічного лікування хворих на пухлинні захворювання дистального відділу загальної жовчної протоки і голівки підшлункової залози, залишаються недостатньо вивченими питання патогенезу, а саме - ролі порушень функції печінки і нирок (гепаторенального синдрому) в розвитку ускладнень унаслідок структурно-метаболічних порушень в органах. У зв’язку з цим виникає потреба подальшого уточнення розробка алгоритмів хірургічних втручань з використанням мінііавазивних антеградних та черезпапілярних втручань при виконанні радикальних і умовно радикальних, а також паліативних втручань. Також потребують уточнення патофізіологічні механізми розвитку гепаторенального синдрому, маркери його ранньої діагностики на до клінічному етапі розвитку, а також диференційовані підходи до лікування хворих з метою попередження розвитку поліорганних порушень и покращення результатів лікування хворих на бластоматозну механічну жовтяницю. Експериментальна частина роботи присвячена уточненню механізмів розвитку гострого ниркового пошкодження у щурів з експериментальною гострою механічною жовтяницею, яку моделювали шляхом перев'язки загальної жовчної протоки. Тварин було розподілено на три групи: І – контрольна (5 щурів); ІІ (10 щурів), у яких тривалість механічної жовтяниці складала 3 доби і ІІІ (10 щурів), у яких тривалість жовтяниці була 7 діб. В культурах клітин печінки і нирок тварин вивчали вторинні продукти ліпопреоксидації, показники гіпоксії і оцінювали деструкцію мембран за змінами фосфоліпідного складу клітин. В сироватці крові вивчали азотисті метаболіти. В якості маркеру гострого пошкодження нирок в сироватці крові і тканинах нирок визначали наявність молекул ниркового ушкодження (Kidney Injury Molecule-1(KIM-1). В ході експериментальних досліджень встановлено, що на 3-ю добу від моделювання механічної жовтяниці відбувається гостре ураження печінки, яке супроводжується мембранодестабілізуючими процесами в її тканинних структурах. Порушення ліпідного складу мембран відбувається в наслідок інтенсифікації в тканинних структурах перекисного окислення ліпідів, що виражалося у підвищенні рівня тканинної МД на 24,9 и 169,6 % (p < 0,05) і активності тканинної фосфоліпази А2 на 54,9 % і 134,5 % (p < 0,05 та зниженні активності СОД 51,3 и 70,1 % (p < 0,05) у тварин ІІ і ІІІ груп; прогресуванні гіпоксії (збільшення лактата на 12,9 %, і 94,8 % (p < 0,05) відповідно до термінів дослідження. В тканинах нирок вже на 3-ю добу експерименту починаються мембранодестабілізуючі явища, але в ці терміни показники азотемії підвищуються невирогідно. В ці ж терміни дослідження в сироватці крові тварин і в тканинах нирок ідентифікується протеїн KIM-1, який слугує раннім маркером ниркового пошкодження лабораторних тварин при формуванні гепаторенального синдрому при гострій механічній жовтяниці. Отримані дані дозволяють зробити висновок про те, що в умовах гострої обтураційної механічної жовтяниці розвиток гепаторенального синдрому відбувається на тлі порушень мікроциркуляції, тканинної гіпоксії та активізації процесів оксидативного пошкодження клітин, що сприяє розвитку мембрано дестабілізуючих процесів в тканинах нирок.Науково обґрунтована розроблена диференційована тактика лікування гепаторенального синдрому у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу, яка сприяла зниженню кількості летальних випадків на фоні прогресування явищ полі органної недостатності з 5,8 % до 1,3 % (р < 0,005). Впровадження запропонованих в алгоритмі хірургічного лікування з використанням послідовного виконання антеградних і відкритих методів, а також антеградних, ретроградних і методик «рандеву» у хірургічно інкрабельних хворих і антеградних і «відкритих» методів при виконанні радикального і умовно радикального лікування дозволило досягти зниження кількості ранніх післяопераційних ускладнень з 32,7 % до 16,0 % (при цьому кількість ускладнень, які потребували оперативних втручань – з 5,8 % до 1,3 %) та рівня післяопераційної летальності – з 11,5 % до 2,7 %. Дата реєстрації 2022-01-18 Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити