Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0822U100270, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-01-2022 Статус Запланована Назва роботи РІСТ І РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПЛАНТАЦІЙ ВЕРБ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕДАФІЧНИХ УМОВ ТА АГРОТЕХНІКИ НА МАРГІНАЛЬНИХ ЗЕМЛЯХ КИЇВСЬКОГО ПОЛІССЯ Здобувач Зелінський Богдан Валерійович, Керівник Фучило Ярослав Дмирович Опонент Гайда Юрій Іванович Опонент Юник Анатолій Васильович Рецензент Макух Ярослав Петрович Рецензент Ременюк Світлана Олександрівна Опис Основні результати досліджень. Встановлено, що приживлюваність живців на торфово-болотному ґрунті суттєво залежить від сорту верби. Так у сорту ′Тернопільська′ після першого вегетаційного періоду приживлюваність живців змінювалася (за варіантами густоти) від 48,6 до 54,8 %, у сорту ′Збруч′ – від 72,8 до 86,6 %, а у верби тритичинкової – від 71,0 до 82,3 %. Протягом другого вегетаційного періоду відбувся суттєвий відпад рослин, особливо – у більш густих варіантах. Найбільше загинуло рослин у верби тритичинкової. Збереженість її рослин становила лише 36,3–40,2 %. На супіщаному ґрунті після другого року вегетації збереглося від 74,1 до 87,5 % рослин. Було встановлено, що у перший рік густота садіння не впливає на висоту пагонів, що виросли з живців. Як і у випадку з приживлюваністю живців, висота пагонів, що з них виросли, найменшою виявилася у рослин сорту ′Тернопільська′ (33,0±1,96 см). На інших двох варіантах цього сорту висота становила 42,6±2,20 та 45,5±1,66 см. Однорічні рослини сорту ′Збруч′ інтенсивніше росли за висотою зі збільшенням густоти садіння. За густоти 10 тис. шт./га їх висота становила 44,6±1,51 см, за 15 тис. шт./га – 45,4±1,44 см, а за 20 тис. шт./га – 49,8±1,53 см. У верби тритичинкової, навпаки, середня висота однорічних саджанців зменшувалася із зростанням густоти – від 50,8±1,82 см (за густоти 10 тис. шт./га) до 43,1±1,31 см (за густоти 20 тис. шт./га). Схожа тенденція за висотою збереглася і на другий вегетаційний період. Найбільші показники висоти у дворічному віці мали рослини сорту ′Збруч′ (від 107,3±3,78 до 144,4±4,77 см), а найменші – сорту ′Тернопільська′ (від 78,4±3,55 до 95,2±4,69 см). За третій рік висота досліджуваних насаджень суттєво зросла і досягла у сорту ′Тернопільська′ від 144,6±4,69 см до 178,6±4,94 см, у сорту ′Збруч′ – 180,2±5,03– 248,6±6,79 см. У досліджуваного клону верби тритичинкової показники висоти змінювалися від 167,5±5,80 до 185,5±9,13 см. На супіщаному ґрунті після другого року вегетації висота становила від 98±8,7 до 175±4,3 см. Урожайність сухої біомаси протягом перших трьох років існування плантацій в досліджуваних умовах виявилася невисокою. Урожайність біомаси в середньому за перші 3 роки на торфово-болотному ґрунті, залежно від густоти садіння, становила у сорту ‘Тернопільська’ 0,58–1,10 т/га/рік, в сорту ′Збруч′ – від 0,80 до 3,28 т/га/рік, а у тритичинкової – від 0,62 до 0,96 т/га/рік. При цьому на продуктивність сухої маси рослин істотно впливали густота насадження та едафічні умови. Зокрема, на супіщаному ґрунті сорт ‘Тернопільська’ за 2 перші роки мав середню продуктивність від 0,77 до 3,21 т/га/рік, тобто значно більшу, ніж на багатих на органіку перезволожених торфово-болотних ґрунтах. Різниця за показниками продуктивності досліджуваних сортів зумовлена, найімовірніше, різницею в інтенсивності накопичення біомаси внаслідок різної інтенсивності фотосинтетичної діяльності рослин, яка, зі свого боку, залежить від площі листкової поверхні протягом періоду вегетації і продуктивності фотосинтезу. Дата реєстрації 2022-01-18 Додано в НРАТ 2022-03-10 Закрити