Реєстраційний номер
0822U100341, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
17-01-2022
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості правового регулювання трудового договору посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Здобувач
Китайгородська Вікторія Володимирівна,
Керівник Сприндис Сергій Іванович
Опонент Пижова Марина Олександрівна
Опонент Мельник Костянтин Юрійович
Рецензент Яковлєва Галина Олександрівна
Рецензент Галкіна Наталія Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
У дисертації встановлено, що право на працю – одне з важливих соціально-економічних прав людини й громадянина, гарантоване міжнародно-правовими актами та Конституцією України, яке дає можливість кожному заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на працю є однією з багатьох проблем у реалізації прав людини – держава повинна не лише визнати це право шляхом прийняття деяких законодавчих актів та закріплення цього права, а ще повинна застосувати певні заходи щодо його реалізації.
Автор констатує, що примус до примусової чи обов’язкової праці є порушенням основних прав людини. Свобода праці – це абсолютне право, воно адресоване невизначеному колу осіб (так само, як право власності, право на життя та інші конституційні права людини і громадянина). Будучи абсолютним правом, це право має пріоритетне значення в полі інших прав, які становлять зміст комплексного права на працю.
Сформульовано позицію щодо проаналізованої ст. 8 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, що примус до примусової чи обов’язкової праці є порушенням основних прав людини. Свобода праці – це абсолютне право, воно адресоване невизначеному колу осіб (так само, як право власності, право на життя та інші конституційні права людини й громадянина). Будучи абсолютним правом, це право має пріоритетне значення в полі інших прав, які становлять зміст комплексного права на працю. Свобода праці, таким чином, є одним із основних прав людини, невід’ємних і невідчужуваних за своєю природою, так само, як і свобода слова, свобода думки, свобода пересування та ін. Людина, позбавлена свободи праці, перетворюється в раба, фактично вона втрачає людську гідність. Іншими словами, сутність людини, з точки зору забезпечення її матеріального існування, укладена в її здатності працювати, а з точки зору здійснення її соціального розвитку – це її свобода.
На підставі аналізу поняття «службові особи» в примітках 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України автор доводить, що «службова особа» розглядається як особа, яка зайнята зазвичай розумовою діяльністю (тобто матеріальних цінностей вона самостійно не виробляє), виконуючи специфічні завдання: організаційні, маркетингові, дослідницькі тощо, та займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконує такі функції за спеціальним повноваженням. Стосовно поняття «посадова особа» можна висловити таке, якщо правовий статус посадової особи – сукупність встановлених законом прав та обов’язків, то правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування знаходить прояв у правах і посадових обов’язках посадової особи, з одного боку, та є основою для виконання службових функцій – з іншого. Інакше кажучи, посадові обов’язки визначають обсяг службових прав та обов’язків, які створюють умови для їх виконання.
У дисертації відстоюється позиція, що визначення поняття посадової особи місцевого самоврядування має такі основні ознаки: насамперед – це сама праця в органах місцевого самоврядування; по-друге, це посада, яку займає особа і яка має повноваження щодо здійснення управлінської (з організаційно-розпорядчими функціями) та консультативної (з консультативно-дорадчими функціями) діяльності; по-третє, це отримання заробітної плати особою за свою діяльність з коштів місцевого бюджету.
Запропоновано визначення органів місцевого самоврядування як представницьких органів публічної влади, які відповідно до закону представляють інтереси територіальних громад, під власну відповідальність здійснюють управління справами місцевого значення в межах Конституції України та законів України.
Запропоновано визначати «посаду» як створену в наказовому порядку правовими актами компетентних органів, передбачену законодавством України з визначенням назви, структури та штатного розкладу первинну структурну одиницю органів місцевого самоврядування з установленням її компетенції у вигляді владних повноважень щодо виконання завдань і функцій місцевого самоврядування та відповідальністю за здійснення цих повноважень.
Автор констатує, що поняття «посадова особа місцевого самоврядування» визначається як особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, зайнята розумовою діяльністю, займає керівну посаду і має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, має відповідну освіту і професійну підготовку, володіє державною та регіональною мовою, склала Присягу й отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дата реєстрації
2022-01-20
Додано/оновлено в НРАТ
2022-03-09 / 2026-07-01
