Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0822U100427, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-01-2022 Статус Запланована Назва роботи Обґрунтування різних методів респіраторної та нереспіраторної інтенсивної терапії для профілактики розвитку тяжкої бронхолегеневої дисплазії недоношених новонароджених Здобувач Болонська Анна Віталіївна, Керівник Сорокіна Олена Юр'ївна Опонент Корсунов Володимир Анатолійович Опонент Шкурупій Дмитро Анатолійович Рецензент Ільченко Світлана Іванівна Рецензент Мавропуло Тетяна Карлівна Опис Актуальність роботи обумовлена тим фактом, що не дивлячись на достатній розвиток технологій виходжування, не спостерігається суттєвого зниження частки БЛД, яка залишається однією з причин інвалідизації дітей. Сучасні теорії походження РН і НЕК визначили необхідність дослідження перехресних факторів розвитку всіх цих захворювань. Мета: покращення профілактики розвитку тяжких форм БЛД та коморбідних станів недоношеності на підставі аналізу ефективності різних методів респіраторної та нереспіраторної інтенсивної терапії дихальних розладів у новонароджених дітей строком гестації 28-32 тижнів. При проведенні багатоцентрового ретроспективно-проспективного когортного дослідження на базі двох клінічних установ м. Дніпро було обстежено та проаналізовано 133 передчасно народжені дитини в період з 2016 по 2020 рр. Критерії включення: строк гестації 28-32 тижні, наявність дихальних розладів при народженні, що потребували респіраторної підтримки, наявність інформованої згоди батьків або законних представників дитини на включення в дослідження та обробку персональних даних. Критерії виключення: відсутність потреби в проведенні респіраторної підтримки, маса тіла < 750 г, внутрішньошлуночкові крововиливи IV ступеню, наявність вроджених вад розвитку, що можуть незалежно вплинути на роботу дихання. Групи сформовано на основі медичних карт стаціонарних хворих та листів інтенсивної терапії, базуючись на поточній реєстрації результатів дослідження та лікування у 1 групі та за анамнестичними даними медичної документації 2 групи. Для реалізації мети роботи проведено в подальшому укрупнення до генеральної когорти, де проводилася стратифікація за розвитком БЛД, РН та НЕК. Для оцінки ступеню важкості дихальних розладів використовували спрощене співвідношення SpO2/FiO2. Співвідношення SpO2/FiO2 у 1 групі складало 245 [161,7; 330], а у 2 групі 274,3 [211,8; 376] , що відповідає середній тяжкості РДС. Пацієнти із тяжкою та середньотяжкою БЛД вірогідно довше знаходилися на ШВЛ і/або отримували FiО2 > 30 %, кожний наступний день ШВЛ і/або дотації кисню > 30 % призводить до збільшення вірогідності розвитку БЛД на 15 % (р = 0,01). Навіть при відлученні пацієнтів від ШВЛ і переході до неінвазивної вентиляції, тригованої по тиску (NIV PC), збільшувалися шанси на виявлення середньої тяжкості / тяжкої БЛД на 7 %, р = 0,01. А використання в респіраторній підтримці FiО2 > 30 % збільшувало ці ризики на 10 %, (р < 0,01). Визначено, що зростання тривалості вазопресорної підтримки на 1 день збільшувало шанси на виявлення середньої тяжкості / тяжкої БЛД на 22 % (р < 0,01). Визначено, що серед 24 пацієнтів дослідження, у яких було верифіковано БЛД середньотяжкого та тяжкого ступеню, у 13 (60,1 %) діагностовано РН, а у 18 дітей (75,0 %) - НЕК. При поглибленому аналізі встановлено, що у 13 пацієнтів із БЛД (54,2 %) було верифіковано і РН, і НЕК. Визначено, що розвиток середньої тяжкості та тяжкої РН асоційований із збільшенням тривалості NIV PC у 4 рази (р = 0,01), ШВЛ – у 2,3 рази (р = 0,33), проведення СРАР – у 4,5 рази (р = 0,05), використанням FiO2 > 30 % – у 4 рази (р = 0,01), дефіцитом маси тіла (р = 0,03). Статистично значущими предикторами розвитку НЕК стали низька оцінка по шкалі Апгар < 7 балів, (р = 0,04), менший об’єм інфузії у першу добу життя (р<0,01), пізній початок ентерального харчування (р < 0,01). Складові інтенсивної терапії, що впливають на розвиток БЛД, РН та НЕК: тривалість ШВЛ (р < 0,01), NIV PC (р < 0,01), СРАР (р < 0,01), стартова респіраторна підтримка (р=0,02), тривалість використання FiO2 > 30 % (р < 0,01), тривалість вазопресорної терапії (р < 0,01). Наукова новизна: Вперше обгрунтовано, що у передчасно народжених дітей з РДС рівень SpO2/FiO2 у першу добу життя є прогностично значущим для оцінки ризику розвитку БЛД. Досліджено вплив різних методів респіраторної підтримки на розвиток важких форм БЛД та РН, отримано нові дані про ризики та переваги режиму NIV PC, як метода відлучення від ШВЛ. Вперше визначено перехресні ризики коморбідних станів, що пов’язані із нутрітивною підтримкою. Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано шкалу прогнозування розвитку коморбідних станів передчасно народжених дітей, що отримують інтенсивну терапію. Ключові слова: передчасно народжені діти, бронхолегенева дисплазія, ретинопатія недоношених, некротизуючий ентероколіт, коморбідні стани, респіраторна підтримка Дата реєстрації 2022-01-26 Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити