Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U100772, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Раптові стратосферні потепління та динаміка озону в полярній атмосфері

Здобувач

Іваніга Оксана Іванівна,

Керівник Міліневський Геннадій Петрович
Опонент Краковська Світлана Володимирівна
Опонент Залізовський Андрій Владиславович
Рецензент Рапопорт Юрій Григорович
Рецензент Данилевський Василь Олексійович

На здобуття

Доктор філософії, 104, Фізика та астрономія

Дата захисту

15-02-2022

Опис

Дисертація присвячена дослідженню процесів в атмосфері під час раптових стратосферних потеплінь та динаміці озону в полярній та субполярній атмосфері. Також аналізуються чинники, які впливають на розподіл та змінність озону та передумови виникнення раптових стратосферних потеплінь. Для досліджень було використано дані наземних і супутникових спостережень, а також дані реаналізів та моделей. Особливу увагу було приділено вимірюванням загального вмісту озону над полярними і субполярними широтами Південної півкулі, включаючи дані над антарктичною станцією Академік Вернадський (колишня станція Фарадей). В роботі проведено аналіз полів даних по озону з реаналізу MERRA-2 та моделі input4MIPs проєкту CMІP6 на основі порівняння амплітуди зональної асиметрії розподілу озону. Аналіз стосується даних у стратосфері над полярними та середніми широтами Південної півкулі. Акцент було зроблено на антарктичні весняні місяці (вересень – листопад). Весняний сезон Південної півкулі був вибраний тому, що в цей період спостерігається озонова діра, а планетарні хвилі є найактивнішими. Також проведено оцінку здатності моделі адекватно описати динаміку полярного озону. Оцінено зимові передумови стану антарктичної озонової діри весни 2019 року. Такими передумовами є активність квазістаціонарних хвиль в антарктичній стратосфері протягом серпня, температура поверхні океану в тропіках у червні (фаза ENSO) та фаза квазі-дворічних коливань зонального вітру в тропічній стратосфері взимку (QBO). Спостережний стан озонової діри навесні 2019 року в подальшому порівнювався з отриманим прогнозом. Розглянуто локальний відгук вмісту озону над станцією Фарадей/Вернадський на 11-річний цикл сонячної активності, та виконано порівняння з глобальним відгуком. Оцінювався відгук як в загальному так і в частковому вмісті озону (вміст озону в окремих шарах атмосфери). Періодичність у загальному і частковому вмісті озону досліджувалась за допомогою вейвлет-перетворення і порівнювалась з періодичністю кількості сонячних плям і потоку радіовипромінювання на довжині хвилі 10.7 см. Використовувались як спостережні дані спектрофотометра Добсона, так і середньозональні дані супутникового радіометра SBUV та моделі input4MIPs проєкту CMІP6. Оцінювалась здатність моделі відтворювати вплив сонячної активності на стан озонового шару.