Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0822U100878, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-07-2022 Статус Запланована Назва роботи Клініко-інструментальне обґрунтування диференційованого підходу до лікування передчасно народжених дітей з відкритою артеріальною протокою Здобувач Поцюрко Соломія Олегівна, Керівник Добрянський Дмитро Олександрович Опонент Гончар Маргарита Олександрівна Опонент Мавропуло Тетяна Карлівна Опонент Похилько Валерій Іванович Рецензент Мальська Андріана Андріївна Опис За підсумками ретроспективного дослідження було встановлено, що фармакологічне закриття АП ібупрофеном або парацетамолом істотно не відрізнялось за своєю ефективністю і не забезпечувало кращого результату порівняно з дітьми, в яких застосовували очікувальну тактику. Встановлено системні концентрації NT-proBNP, які можна використовувати для прогнозування виникнення гзВАП (AUC = 0,93; [95 % довірчий інтервал (ДІ): 0,86–1,0]; p<0,05). Визначено, що вміст NT-proBNP ≥ 12000 пг/мл у сироватці крові значно недоношених новонароджених з діаметром ВАП > 1,5 мм у віці 2-3 діб характеризувався 100 % чутливістю і 80 % специфічністю щодо прогнозування розвитку гзВАП. Показано, що сироваткові концентрації NT-proBNP у таких новонароджених вірогідно асоціювались з ехокардіографічними маркерами гзВАП й обернено пропорційно залежали від терміну гестації немовлят. Встановлено, що концентрація NT-proBNP у сироватці крові ≤ 23800 пг/мл на 2-3 добу життя у значно недоношених немовлят з ВАП діаметром > 1,5 мм дозволяла вірогідно прогнозувати закриття ВАП в перші 10 днів після народження у відповідь на специфічне фармакологічне лікування (AUC = 0,81 [95 % ДІ: 0,58–1,03]; р<0,05). Сироватковий вміст NT-proBNP вірогідно корелював із системними концентраціями СРБ у середньому віці 2 (rS=0,35; p=0,01) та 8 діб (rS=0,36; p=0,01). Встановлено, що сироватковий вміст NT-proBNP ≥ 17745 пг/мл на 2-3 добу життя у значно недоношених немовлят з ВАП діаметром > 1,5 мм характеризувався 55 % чутливістю і 81 % специфічністю щодо майбутнього формування бронхолегеневої дисплазії (БЛД) або смерті, а концентрація ≥ 3537 пг/мл на 8-9 добу життя – 60 % і 89 % відповідно. Встановлено, що ефективність і безпека (ризик ниркової недостатності, олігурії, шлунково-кишкових та легеневих кровотеч) лікування ВАП ібупрофеном ректально або парацетамолом внутрішньовенно істотно не відрізнялись. Отримані результати засвідчили, що парацетамол може бути ефективною і безпечною альтернативою ібупрофену у спробі фармакологічного закриття ВАП, особливо якщо є протипоказання до застосування інгібіторів ЦОГ. Зокрема, було показано, що ректальне введення ібупрофену є не менш ефективною альтернативою його внутрішньовенному застосуванню та є прийнятним незалежно від стану і толерантності до ентерального харчування дитини, які можуть унеможливлювати внутрішнє призначення препарату. За підсумками рандомізованого дослідження було встановлено, що раннє фармакологічне лікування ВАП порівняно з очікувальною тактикою забезпечувало вірогідно частіше і скоріше закриття протоки у недоношених немовлят з терміном гестації < 32 тиж, однак це не супроводжувалось покращенням показників їх виживання і зменшенням тяжкої захворюваності. Лише восьмеро (8 %) дітей у групі очікувальної тактики потребували фармакологічного закриття ВАП згідно з протоколом дослідження. Було виявлено, що у більшості нелікованих дітей ВАП закривалась спонтанно, а частота закриття ВАП на момент виписки достовірно не відрізнялась залежно від тактики надання допомоги (у 83 % немовлят у групі лікування й у 78 % новонароджених у групі очікувальної тактики; р>0,05). Дата реєстрації 2022-07-21 Додано в НРАТ 2022-07-21 Закрити