Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U100895, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Стильові особливості сакральної монодії в контексті музично-поетичних формотворчих зв’язків (на матеріалі піснеспівів Цвітної Тріоді кін. XVI – поч. XVIII ст.)

Здобувач

Казнох Ірина Богданівна,

Керівник Медведик Юрій Євгенович
Опонент Зосім Ольга Леонідівна
Опонент Ігнатенко Євгенія Василівна
Опонент Жулковський Богдан Євгенович
Рецензент Сиротинська Наталія Ігорівна

На здобуття

Доктор філософії, 025, Культура і мистецтво. Музичне мистецтво

Дата захисту

15-08-2022

Опис

У дисертації досліджуються стильові особливості сакральної монодії в контексті комплексного аналізу формотворчих засад півчої середньовічної традиції. На матеріалі піснеспівів циклу Цвітної Тріоді українських нотолінійних Ірмологіонів кін. XVI – поч. XVIII ст. проаналізовано музично-поетичні структурні одиниці форми літургійного репертуару. У сакральній монодії визначено тяглість з античною поетичною традицією, що проявилося у застосуванні різних музично-риторичних моделей (фігури і тропи) у структурній організації піснеспівів. Основні принципи формотворення сакральної монодії побудовані музично-виразововими засобами: інтонаційно-мелодичні формули, мелозвороти та «кратим», розміщення, яких залежить від змісту твору. На прикладі пасхальної стихири «Воскресіння день» та тропаря «Христос Воскрес» за грецькими і українськими рукописами проведено аналітично-порівняльний аналіз, який показав: переклад з грецького оригіналу на церковнослов‘янську мову слово в слово, у піснеспівах присутня подібність інтонаційних мотивів, метро-ритмічної організації та музичної форми, проте розвиток мелодичного руху у творах виявляє певну самостійність окремих фрагментів, базовану на варіантному розвитку сталих мотивів. У дисертаційній роботі проаналізовано формотворчі особливості вибраного репертуару чотирьох найбільших празників циклу Цвітної Тріоді за нотолінійними Ірмологіонами ранньомодерної доби. Зокрема, розглянуто композиційно-виразову функціональність осмогласся двох стихир празника Цвітної Неділі «Днесь Благодат» та «Прежде шести дней» з Ірмологіону 70 - 80 рр. XVII ст. (ЛНБ НД 374). Дослідження засвідчило підпорядкованість мелодичної організації стихир системі осмогласся, а також поетичній структурі богословського змісту. Здійснено комплексний аналіз циклічних форм Пасхальної утрені: канону з Ірмологіона 70 - 80 рр. XVII ст. (ЛНБ, НД 374) та стихир з Любачівського ірмологіона 1674 р. (ЛІМ, Рук. 103). Аналіз пасхального канону зосереджено довкола драматургії циклу. Дослідження виявило, що цілісність драматургії циклу Пасхального канону визначає синтез трьох гимнографічних складових: музичної, поетичної та богословської. На прикладі п‘яти стихир Пасхи простежено тісну взаємодію музичної і поетичної складових. Виявлено особливості їх композиційної структури, побудованої на вертикальній симетрії в мелодиці 1-ї та 5-ї стихир, натомість, 2, 3 і 4 стихири виявляють горизонтальну, лінійну інверсію. У піснеспівах празника Вознесіння Господнього: стихири «Нідр Отческих», «Родился єси» та світильного з Любачівського Ірмологіону 6 1674 р. (ЛІМ, Рук. 103) простежено взаємодію віршованої організації вербального тексту з музичною структурою напіву. Мелодичні поспівки визначають смислові акценти богословського тексту. Аналогічна композиція простежується на прикладі стихир «Прийдіте людіє» та «Царю небесний» празника П‘ятидесятниці з Любачівського Ірмологіону 1674 р. (ЛІМ, Рук. 103). Зазначені висновки на прикладі докладного аналізу піснеспівів Цвітної Тріоді переконують у необхідності цілісного сприйняття структурних елементів сакральної монодії, що визначає формотворчу досконалість монодійного середньовічного стилю.