Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U100945, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Діагностика, прогнозування та профілактика післяопераційних перитонеальних спайок у дітей

Здобувач

Квашніна Анастасія Андріївна,

Керівник Мельниченко Марина Георгіївна
Опонент Притула Василь Петрович
Опонент Рибальченко Василь Федорович
Рецензент Каштальян Михайло Арсенійович
Рецензент Бородаєв Ігор Євгенович

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

22-09-2022

Опис

Дисертаційне дослідження вирішує актуальне завдання дитячій хірургії – підвищення ефективності діагностики, прогнозування та профілактики післяопераційних перитонеальних спайок у дітей із хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини. Було вивчено особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування післяопераційних спайок очеревини у різних вікових групах. Аналізом клініко-анамнестичних особливостей первинного захворювання були визначенні провідні фактори ризику та розроблена математична регресійна модель прогнозування розвитку післяопераційної злукової непрохідності у дітей. Визначені провідні клініко-параклінічні ознаки, що корелюють із странгуляційною непрохідністю, та можуть бути використані для обґрунтування ранньої хірургічної тактики у дітей з пізньою спайковою непрохідністю. Проведена оцінка впливу гено- та фенотипових ознак дитини на індивідуальну схильність до розвитку післяопераційних спайкозалежних ускладнень. Доведено вплив генотипу швидкого ацетилування за визначенням генетичного поліморфізму гена N-ацетилтрансферази 2 та наявності стигм неспецифічної сполучнотканинної дисплазії на надмірне післяопераційне спайкоутворення. В експерименті вивчено вплив інтраопераційного застосування антиадгезивних гелів на основі полімеризованого гіалуронату натрію на формування спайок очеревини як в асептичних умовах, так і за наявності перитоніту, в залежності від складу засобу та способу його застосування. На основі отриманих даних, було запропоновано спосіб інтраопераційної бар’єрної профілактики та продемонстровано його безпечність та ефективність як для профілактики первинного спайкоутворення, так і після проведеного адгезіолізису, шляхом аналізу безпосередніх та віддалених результатів.