Реєстраційний номер
0822U100962, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-10-2022
Статус
Захищена
Назва роботи
Зобов'язання, нерозривно пов’язані з особою боржника або кредитора, за цивільним законодавством України.
Здобувач
Шинкарьова Євгенія Володимирівна,
Керівник Яроцький Віталій Леонідович
Опонент Боднар Тетяна Валеріївна
Опонент Зайцев Олексій Леонідович
Рецензент Тупицька Євгенія Олександрівна
Рецензент Мілаш Вікторія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
В роботі визначається правова природа зобов'язань, нерозривно пов’язаних з особою боржника та/або кредитора, встановлюються детермінанти такого зв'язку, а також виявляються динамічні і структурні особливості таких зобов'язань у цілому, а також у контексті окремих їх різновидів. Окрема увага присвячена розгляду еволюції нормативно-правових і доктринальних підходів до визначення правової природи і видів зобов'язань, нерозривно пов’язаних з особою боржника та/або кредитора, а також аналізу окремих різновидів таких правовідносин.
Визначено детермінативні зв’язки між елементами відносного цивільного правовідношення, що визначають юридичну конструкцію «зобов'язання, нерозривно пов’язане з особою боржника або кредитора». Обґрунтовано, що ними виступає нерозривна пов’язаність боржника з об’єктом правовідношення або покладеними на нього суб’єктивними цивільними обов’язками, а також нерозривна пов’язаність кредитора з об’єктом правовідношення або належними йому суб’єктивними цивільними правами відповідно.
Доведено, що нерозривний зв'язок зобов'язання з особою боржника визначається такими чинниками: 1) індивідуальні якості боржника (освіта, досвід, здібності, навички, вміння тощо), що визначають унікальний характер об'єкта зобов'язання у формі робіт чи послуг; 2) визначені актом цивільного законодавства України або закріплені у положеннях акту саморегулювання цивільних відносин очікування кредитора у виконанні зобов'язання виключно боржником; 3) індивідуальними якостями боржника (освіта, досвід, здібності, навички, вміння тощо), що визначають унікальний спосіб виконання зобов'язання, який виступив детермінантою вступу кредитора у зобов'язання з конкретним боржником; 4) покладення на боржника суб'єктивного цивільного обов’язку, виконання якого передбачає здійснення ним поведінки у найкращих інтересах кредитора за наявності вибору в обранні варіантів такої поведінки (дискреційні правоможності).
Обґрунтовано, що нерозривний зв'язок зобов'язання з особою кредитора визначається такими чинниками: 1) невіддільним зв’язком блага, що виступає об’єктом зобов'язання, з особою кредитора (наприклад, здоров'я, стан якого підлягає відновленню); 2) властивостями об'єкта зобов'язання, що обумовлюють задоволення переважно індивідуальних потреб та інтересів кредитора (наприклад, речі, що виготовляються на замовлення); 3) характером обставин, за яких на особу покладається суб’єктивний цивільний обов'язок, що характеризуються піклуванням такої особи або законодавця про кредитора у силу наявності у нього певних індивідуальних обставин (стаж роботи, перебування у шлюбі, народження дитини, непрацездатність тощо).
Визначено обставини, що дозволяють ідентифікувати нерозривний зв'язок зобов'язання з особою кредитора за критерієм «піклування» про нього боржника або законодавця. Встановлено, що такими обставинами, зокрема виступають: 1) добровільний вступ особи у зобов'язання в якості боржника на економічно невигідних для себе умовах (безоплатно або за плату значно нижче ринкової); 2) перебування такою особою з кредитором у сімейних, дружніх, добросусідських чи в інших особистих чи договірних відносинах.
У дисертації отримало розвиток наукове розуміння особистої потреби кредитора, як чинника, що визначає нерозривний зв'язок зобов'язання з його особою у випадку наділення об'єкта такого зобов'язання здатністю до її задоволення. Визначено, що особистою за таких умов може виступати матеріальна, культурна, естетична чи будь-яка інша потреба, що властива переважно відповідному суб’єкту у силу його фізіологічних, особистісних чи інших якостей і може бути невластива його правонаступникам.
Доведено, що об’єктивація суб’єктивних категорій, як важлива частина процесу формування моделей поведінки учасників цивільних правовідносин, обумовлює необхідність переосмислення цивільно-правового значення поняття «довіра», «вина» та ін. і встановлення об’єктивних критеріїв визначення існування договірних відносин між учасниками зобов'язань, нерозривно пов’язаних з особою боржника або кредитора. У зв’язку з цим відхід від суб’єктивного розуміння сутності відповідних категорій в сторону об’єктивних критеріїв нівелює в окремих випадках значення суб'єктивного ставлення однієї особи до іншої, що у цілому визначає можливість зобов'язання бути пов’язаним як з фізичною особою, яка наділена певними стабільними морально-етичними якостями, так і юридичною особою, ділові якості якої можуть змінюватись, оскільки залежать від суб’єктного складу засновників, учасників, керівників, членів органів управляння або контролю такої особи тощо.
Дата реєстрації
2022-10-21
Додано/оновлено в НРАТ
2022-10-21 / 2026-07-01
