Реєстраційний номер
0823U100093, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-02-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Удосконалення технологій періопераційного моніторингу та інтенсивної терапії при аортокоронарному шунтуванні у хворих на ішемічну хворобу серця
Здобувач
Куриленко Ярослав Володимирович,
Керівник Черній Володимир Ілліч
Опонент Мазур Андрій Петрович
Опонент Дружина Олександр Миколайович
Опонент Габрієлян Артур Володимирович
Рецензент Міхалєв Кирило Олексійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами
Опис
Куриленко Я.В. Удосконалення технологій періопераційного моніторингу та інтенсивної терапії при аортокоронарному шунтуванні у хворих на ішемічну хворобу серця. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, аорто-коронарне шунтування, серцева недостатність, гостра лівошлуночкова недостатність, штучний кровообіг, анестезія, періопераційне ведення, диференційований підхід, фазаграфія, реабілітація, левокарнітін, аргінін, фруктозо-1,6-дифосфат, протокол.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина» – Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (далі ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), Київ, 2022.
У дисертаційній роботі запропоновано (на підставі вивчення клінічних, інструментальних та лабораторних даних) розробити протокол періопераційного менеджменту кардіохірургічних хворих. Актуальність поставленої мети обумовлена розповсюдженістю випадків виникнення гострої лівошлуночкової недостатності після операцій аорто-коронарного шунтування зі штучним кровообігом, необхідністю удосконалення методів діагностики та корекції гострої серцевої недостатності після аорто-коронарного шунтування зі штучним кровообігом (далі АКШ із ШК).
Робота проводилася за двома напрямами. На першому напряму було ухвалено рішення розробити принципи диференційованого підходу до профілактики та лікування гострої лівошлуночкової недостатності у пацієнтів після аорто-коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу, яке було розділено на три етапи. На другому – було вирішено систематизувати та узагальнити протоколи періопераційного анестезіологічного ведення пацієнтів з тією ж патологією, який був розділений на два етапи.
Перший етап першого напряму - 80 пацієнтів, яких було госпіталізовано до ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС для проведення операції АКШ із ШК. Основна група - 35 пацієнтів з гемодинамічними розладами в ранньому післяопераційному періоді. Стабілізація гемодинаміки – добутамін, метаболічна підтримка – левокарнітину-аргініну. Контрольна група - 45 осіб без гемодинамічних розладів. Хворих було обстежено на апараті Фазаграф. В основній групі, показник LF/HF до операції значно перевищував такий показник у контрольній групі, що свідчить про явне переважання іритації симпатичної нервової системи у основній групі. У період стабілізації, коли використання адреноміметичної підтримки в основній групі закінчено, показники LF/HF обох груп стали майже однаковими.
В основній та контрольній групах показник βТ до та після операції статистично не змінився та відповідав «пороговому значенню» показника здоров'я міокарда. На момент виходу пацієнтів основної групи з гострої серцевої недостатності, показник βТ вже відповідав «здоровому» міокарду.
Другий етапу першого напряму - 60 пацієнтів з доопераційною гіпофосфатемію, яких було госпіталізовано до ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС для проведення операції АКШ із ШК. Дві групи по 30 осіб. Корекції рівня фосфатів в основній групі - Фруктозо-1,6-дифосфат. Корекція рівня фосфатів в контрольній групі не проводилася. Введення фруктозо-1,6-дифосфату підвищувало рівень фосфатів в основній групі. В контрольній групі, навпаки, спостерігалося статистично значуще зниження фосфатів після проведення ШК. У разі виникнення гострої серцевої недостатності в післяопераційному періоді, час відновлення в основній групі був у два рази коротший, ніж у контрольній групі, а загальна доза спожитого ізотропного препарату була в 2.6 разів меншою.
Третій етап першого напряму - 60 пацієнтів з післяопераційною гострою лівошлуночковою недостатністю, яких було госпіталізовано до ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС для проведення операції АКШ із ШК. Дві групи по 30 осіб. Стабілізація гемодинаміки в основній групі – добутамін, метаболічна підтримка – левокарнітину-аргініну. Стабілізація гемодинаміки в контрольній групі - добутамін. Виявлено, що венозна сатурація у пацієнтів в основній групі після подолання гемодинамічних розладів була вище, ніж в контрольній. В основній групі час відновлення гемодинаміки був в 1.3 рази менший, ніж контрольній, а загальна доза вжитого інотропного препарату була в 1.33 рази меншою.
На першому етапі другого напряму було систематизовано та узагальнено підходи до інтраопераційного ведення кардіохірургічних пацієнтів. Розроблено протокол проведення анестезії, в якому послідовно описані: підготовка хворого до операції (принципи психологічної реабілітації), проведення анестезії та штучного кровообігу, гемодинамічний та біохімічний моніторинг, параметри штучної вентиляції легень, контроль газів та електролітів, діагностика та корекція гострої серцевої недостатності.
На другому етапі другого напряму було систематизовано та узагальнено підходи до післяопераційного ведення кардіохірургічних пацієнтів. Розроблено протокол післяопераційного ведення пацієнта з ішемічною хворобою серця.
Дата реєстрації
2023-02-17
Додано/оновлено в НРАТ
2023-02-17 / 2026-07-01
