Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U100117, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-02-2023 Статус Запланована Назва роботи Судове контрольне провадження у досудовому розслідуванні Здобувач Бєсєда Ганна Вікторівна, Керівник Лобойко Леонід Миколайович Опонент Гловюк Ірина Василівна Опонент Городецька Марина Сергіївна Рецензент Пашковський Микола Іванович Рецензент Клепка Дар'я Ігорівна Опис На дисертаційному рівні проведено комплексне дослідження судового контрольного провадження в досудовому розслідуванні. У рамках авторської запропонованої періодизації історичного аспекту виникнення та розвитку законодавства, проаналізовані етапи становлення судового контролю, починаючи з витоків його зародження до теперішнього часу. Окреслено наукову дискусію щодо розуміння поняття судового контролю та запропоновано класифікацію форм судового контрольного провадження за різними підставами (класифікаторами). Доведена необхідність визначення в законодавстві загального правила територіальної підсудності справ слідчому судді та альтернативної підсудності, яке буде застосовуватись у випадку звернення до слідчого судді в порядку, встановленому ст. 303 КПК та ст. 206 КПК. Обґрунтована доцільність доповнення ст. 3 КПК терміном «місцезнаходження органу досудового розслідування». Запропоновано алгоритм реалізації положень ч. 2 ст. 206 КПК. Для забезпечення своєчасності судового контролю запропоновано внесення змін до ст. 163 КПК та доповнення до ст. 81 КПК окремою частиною. Наведені аргументи щодо доцільності регламентувати право слідчого судді залишити подане клопотання або скаргу без розгляду у випадку неявки особи, яка їх подала, у зв’язку з чим запропоновані зміни до ст. 306 КПК. Визначені підстави для повернення клопотань, зокрема, які подані з порушенням правил підсудності; подані особами, які не мають на це права; розгляд яких не належить до повноважень слідчого судді. Аргументовано доцільність правової регламентації загальних положень судового контрольного провадження у досудовому розслідуванні в окремій главі, де буде законодавчо регламентовано питання територіальної підсудності, підстави для відкриття провадження або повернення матеріалів, залишення їх без розгляду, строки розгляду, наслідки неявки осіб у судове засідання, загальний порядок розгляду. Виокремлено п’ять «стадій» судового контрольного провадження: 1) стадія вирішення питання щодо можливості здійснення судового контролю за відповідним зверненням суб’єктів кримінального провадження; 2) стадія організації розгляду звернення; 3) стадія розгляду по суті скарги, заяви або клопотання; 4) стадія прийняття рішення за результатами розгляду скарги, заяви або клопотання; 5) стадія виконання рішення. Запропоновано загальний порядок розгляду клопотань, заяв та скарг з урахуванням судової практики та положень, які регламентують правила судового розгляду. Проаналізовано необхідність та можливість розгляду клопотань, заяв або скарг за відсутності учасників кримінального провадження та запропоновано внесення змін до ч. 3 ст. 295-1 КПК. Досліджено актуальну проблему судового контрольного провадження – зловживання сторонами кримінального провадження своїми процесуальними правами. Запропоновано авторський проект змін до КПК щодо участі потерпілого в судовому засіданні з розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному. Визначено межі активності слідчого судді в процесі доказування під час здійснення судового контролю та сформульовано висновок, що слідчий суддя є активним суб’єктом у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Однак, активність слідчого судді повинна бути спрямована не на підтвердження або спростування доказів, наданих суб’єктами доказування, а на з’ясування обставин, встановлення яких є необхідним для розгляду заяви, клопотання або скарги по суті та ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення. Запропоновано внесення змін до КПК щодо надання права слідчому судді при розгляді всіх клопотань, заяв або скарг за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка або дослідити будь-які матеріали кримінального провадження. У випадку прийняття рішення, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, яка не є учасником кримінального провадження, її право на апеляційне оскарження потребує законодавчого закріплення в п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК. Обґрунтована необхідність доповнення ч. 1 ст. 309 КПК пунктом 14 такого змісту: «під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, постановлення яких не передбачено цим Кодексом». Запропоновано внесення змін до ст. 398 КПК щодо визначення повноважень апеляційного суду залишити без руху апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, в разі встановлення невідповідності скарги вимогам статті 398 Кодексу. Доведена необхідність розширення повноважень суду апеляційної інстанції при прийнятті рішень за результатами розгляду скарги на ухвали слідчих суддів та запропоновані зміни до ч. 3 ст. 407 КПК. Дата реєстрації 2023-02-24 Додано в НРАТ 2023-02-24 Закрити