Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U100142, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Організаційно-економічне забезпечення реалізації експортного потенціалу промислових підприємств

Здобувач

Мартиненко Олена Вікторівна,

Керівник Дергачова Вікторія Вікторівна
Опонент Перевозова Ірина Володимирівна
Опонент Чухрай Наталія Іванівна
Рецензент Кузнєцова Катерина Олександрівна
Рецензент Дунська Алла Рашидівна

На здобуття

Доктор філософії, 073, Управління та адміністрування. Менеджмент

Дата захисту

03-03-2023

Опис

Дисертацію присвячено поглибленню концептуально-теоретичних та розвитку науково-методичних положень, розробленню практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення реалізації експортного потенціалу підприємств деревообробної промисловості. Розглянуто теоретичні аспекти організаційно-економічного забезпечення реалізації експортного потенціалу промислового підприємства, узагальнено поняття «експортний потенціал підприємства»: як економічна категорія, що відображає сукупність основних засобів виробництва, запасів (виробничих, незавершеного виробництва, готової продукції, тощо), джерел ресурсів, які формують і використовують можливості розвитку підприємства, шляхом застосування якісного управління підприємством, для досягнення його визначеної мети; як економічний показник або комплекс показників, які надають кількісну оцінку експортному потенціалу, необхідну для здійснення управлінської діяльності підприємства. Проведено узагальнене дослідження сутності поняття організаційно-економічного забезпечення промислових підприємств, а також, в окремому порядку досліджено підходи до визначення терміну «управління», доповнено складові механізму та структуру організаційно-економічного забезпечення експортного потенціалу промислового підприємства. Визначено основні тенденції розвитку деревообробних підприємств України та проблемні аспекти їхньої діяльності: висока залежність сектору деревообробки від стану розвитку підприємств лісозаготівлі; недобросовісна конкуренція, зарегульованість ринку сировини та використання політико-правового положення при її розподілі; невирішеність питань ціноутворення на сировині ресурси; низький рівень рентабельності; висока частка експорту товарів первинної обробки; відсутність власних логістичних можливостей та експорту продукції у малих підприємств, яких функціонує більшість на ринку. Застосування методології таксономічного аналізу дозволило здійснити кількісний вимір різних за природою походження показників, у результаті дослідження було виявлено, що незважаючи на спеціалізацію досліджуваних підприємств, пов’язану із лісопильним та стругальним виробництвом та виробництвом виробів з деревини, вони володіють різним експортним потенціалом та можливостями його реалізації, що зумовлено їх різним організаційно-економічним забезпеченням. Здійснено аналіз чутливості експортного потенціалу до факторного впливу та визначено цільові фактори: зростання частки продукції з високою доданою вартістю та формування інтегрованих мережевих структур; керуючі фактори: рівень інноваційного розвитку, стан технологічної виробничої бази, наявність фінансово-інвестиційних ресурсів; фактори-індикатори: сировинне та кадрове забезпечення. Виявлено, що підприємства деревообробної промисловості повинні спрямувати зусилля на зростанні продукції з високою доданою вартістю (виробів вторинної обробки деревини) та формуванні регіональних інтегрованих структур. Змодельовано сценарії зміни всієї сукупності факторного впливу при умові зміни цільових факторів, які дозволяють формувати різні варіанти поведінки об’єкту в майбутньому під впливом факторів, які на нього впливають та виявляти умови сприяння і не сприяння обраній поведінці об’єкту. За допомогою використання методології імпульсного моделювання виявлено, що кожен сценарій характеризується різною швидкістю змін факторів, які впливають на експортний потенціал підприємства. За даними проведеного аналізу існуючих форм мережевих структур у деревообробній промисловості було розвинуто класифікаційні ознаки групування великих мереж ознаками типу договірних домовленостей (формалізовані, неформалізовані), організаційно-правової форми їх об'єднання (асоціація, громадська спілка, концерн, консорціум), рівнем активності (активні, малоактивні, неактивні). З метою економічно обґрунтованого вибору ядра великої мережевої структури проведено порівняльний аналіз ефективності діяльності підприємств лісозаготівлі, деревообробки та виробництва меблів та виявлено, що найвищою економічною результативністю володіють підприємства з оброблення деревини, які і мають становити ядро мережі. Результати кореляційно-регресійного аналізу підтвердили наявність щільного зв’язку між обсягами експорту, вартістю сировини та доданою вартістю у структурі вартості реалізованої продукції підприємства. Розроблені регресійні моделі є інструментом для підприємств деревообробної промисловості для планування їх організаційних змін, які пов’язані зі зростанням частки продукції з великою доданою вартістю.