Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U100149, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Клініко-лабораторні особливості перебігу ХОЗЛ, поєднаного з анемією хронічного захворювання

Здобувач

Федик Ольга Валеріївна,

Керівник Радченко Олена Мирославівна
Опонент Хухліна Оксана Святолавівна
Опонент Островський Микола Миколайович
Рецензент Кондратюк Марта Олексіївна
Рецензент Склярова Олена Євгенівна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

09-03-2023

Опис

Дослідження проведено з метою покращення діагностично-лікувальної тактики при ХОЗЛ з анемією хронічного захворювання шляхом з’ясування клінічних та функціональних особливостей перебігу, вираженості синдромів системного запалення, ендогенної інтоксикації та адаптаційних процесів. Дисертаційне дослідження ґрунтується на аналізі вивчення частоти та характеру анемії у хворих на ХОЗЛ та характеристик АХЗ; визначення особливостей перебігу ХОЗЛ за умов АХЗ та її важкості; вивчення активності синдромів запалення та ендогенної інтоксикації у пацієнтів з ХОЗЛ та АХЗ; вивчення процесів адаптації у пацієнтів з поєднаним перебігом ХОЗЛ та АХЗ; удосконалення стратегії та тактики лікування пацієнтів з ХОЗЛ, ускладненим АХЗ пацієнтів, які знаходились на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні 5-ї міської клінічної лікарні, терапевтичному та алергологічному відділеннях 1-ї міської клінічної лікарні ім. Князя Лева. До ретроспективного етапу дослідження включено 350 пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, а до порівняльного етапу були залучені 150 пацієнтів з ХОЗЛ та АХЗ, які стаціонарно лікувалися з приводу загострення ХОЗЛ у 2017-2020 рр.; контрольну групу було створено за участю 100 пацієнтів з ХОЗЛ без анемічного синдрому відповідного вікового та гендерного діапазону. Застосування вищих доз глюкокортикоїдів призводило не тільки до зменшення вираженості системного запалення, ендогенної інтоксикації та покращення швидкісних параметрів ФЗД і, що особливо важливо для пацієнтів з поєднанням ХОЗЛ та АХЗ, до істотно вищого вмісту гемоглобіну, колірного показника та середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті, тобто до зменшення вираженості анемічного синдрому. Показана доцільність визначення інтегральних гематологічних індексів для визначення активності запалення та ендогенної інтоксикації, які не вимагають збільшення обсягу обстеження, є доступними та більш інформативними, ніж звичайна гемограма. Збільшення цих індексів свідчить про активацію запалення та ендогенної інтоксикації та вимагає інтенсифікації протизапального лікування навіть за умов звичайних рівнів лейкоцитів периферійної крові. Крім того, показана потреба додаткової діагностики типів та станів процесів адаптації, оскільки дистрес-реакції та незадовільний стан адаптації супроводжувалися гіршим перебігом ХОЗЛ, як за умов поєднання з АХЗ, так і без анемічного синдрому. Запропонована модифікація стандартного лікування призводить до корекції анемії хронічного захворювання, що дає змогу більш результативно впливати на перебіг ХОЗЛ, скоротити період загострення та тривалість перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні.